П

ідживлення рослин

Родючість грунту відноситься до здатності грунту створювати сприятливі хімічні, фізичні та біологічні умови та забезпечувати всі необхідні поживні речовини для підтримки росту рослин. Мінеральні добрива - це не їжа для рослин (оскільки рослини самі виробляють харчування за допомогою фотосинтезу), а скоріше добавка, що дає більше енергії для розвитку рослин. Наявність мікро- та макроелементів у грунті забезпечує силу та здоров'я рослин протягом усього циклу розвитку.

У нас є окрема публікація Покращення грунту , де ми розповідаємо, як відновити грунт та підвищити його родючість. Але який би грунт ми не закладали у грядку або у яму чи лунку для посадки рослини, хімічні та мінеральні властивості грунту постійно змінюються під впливом кліматичних умов та етапів розвитку рослини. Саме тому нам потрібні підживлення.


Огляд добрив

Рясний урожай прямо пропорційний забезпеченості рослин мікро- та макроелементами. Таким чином, внесення добрив стає важливим агротехнічним заходом для всіх, хто вирощує овочі, фрукти та ягоди на своій ділянці. Вибір кращого добрива означає знання поживних речовин, які необхідні для хорошого врожаю. Добрива можна поділити на мінеральні та органічні.

Додавання мінеральних та органічних добрив змінює мінеральний склад та підвищує родючість грунту, також вони впливають на кислотність (рН) грунту, що теж дуже важливо для рослин. Відмінне здоров'я ґрунту – це поєднання структури, утримання води та доступності поживних речовин. Це безперервний процес розвитку та підтримки грунту на користь врожаю, і використання добрив є важливою його частиною.



Мінеральні добрива

Мінеральні добрива забезпечують поживними речовинами рослини і поділяються на азотні (N), фосфорні (P), калійні (K), комплексні NPK-добрива, а також добрива з мікроелементами.

Азотні добрива (N)
Азот (N) це основний компонент всіх білків, його потребує протоплазма всіх живих тканин, це ключовий компонент хлорофілу, тому азот бере активну участь практично у всіх вегетативних процесах рослини, його нестача зупиняє зростання рослини, швидше за все, вони будуть хирляві, жовті і мати хворий вигляд.
Докладніше про проблеми, які викликає дисбаланс азоту ви можете прочитати в нашій публікації Абіотичні порушення у фізіологічному стані рослин.
Як азот (N) впливає на стан рослини?
Дефіцит азоту призводить до уповільнення росту, хлорозів (втрата кольору на початковому етапі, жовтизна листя і плодів). Схожа втрата кольору спостерігається при нестачі заліза та магнію.
Надлишок азоту призводить з одного боку до активного зростання вегетативних частин рослини (листя, пагонів), а з іншого до блокування надходження калію, що затримує формування генеративних структур рослини - квітів, плодів та насіння.
Більш детально про вплив азоту (N) на фізіологічний стан рослини читайте у нашій публікації Абіотичні порушення.
Форми азотних добрив
Усі форми азотних добрив, звісно, включають атом азоту — вони мають його у різних молекулярних формах і кожна з них має свої особливості та переваги. Ось найпоширеніші форми азоту:
— Нітратна форма (NO₃): ця форма азоту є дуже доступною для рослин і використовується для фотосинтезу та росту. Але нітратний азот є найбільш рухливим типом через його розчинну природу і відсутність прикріплення до частинок субстрату. Втрата і вилуговування нітратів є потенційними результатами цієї рухливості. Коли грунт сухий, вода випаровується, що може призвести до підйому нітратів на поверхню та їх накопиченню там. Однак, як тільки нітрати просочуються нижче кореневої зони, вони навряд чи переміщатимуться вгору, тому рослини можуть втратити велику кількість азотного добрива.
— Амідна форма (NH₂): азот у вигляді амідів зазвичай включає органічні сполуки, такі як сечовина (CH₄N₂O). Перш ніж сечовина потрапить у рослини з грунту, вона проходить перетворення, спочатку на аміак під впливом ґрунтових ферментів, аміак з водою призводить до утворення амонію, а вже грунтові мікроби допомагають амонію перетворюватися у нітратну форму.
— Амонійна форма (NH₄): амонійний азот є однією з доступних форм азоту для рослин. Внесення амонійного азоту у ґрунт може забезпечити рослини азотом для росту і фотосинтезу. Ця форма азоту зазвичай використовується як добриво для негайного живлення рослин, адже при зростанні температури та вологості вона може перетворитися в газоподібний аміак (NH₃). Рослини можуть легко отримати доступ до аміачних форм азоту. Незважаючи на те, що вони розчиняються у воді, вони прикріплюються до органічних частинок у ґрунті та рідко просочуються. Оскільки аміак у воді може швидко випаровуватись в атмосферу, необхідно щоб він залишалсяс під поверхню ґрунту.
Асортимент азотних добрив
Сечовина або карбамід — це добриво, що містить 46-47% азоту. Рекомендоване дозування — 200 кг/га. Карбамід легко розчинний у воді, тому рослини починають поглинати нітроген уже через 7-10 днів після внесення. Таким чином, сечовина довго не затримується в ґрунті. Необхідно додати, що цей вид добрива не рекомендується використовувати у регіонах з підвищеною кислотністю грунтів.
Аміачна селітра є другим за насиченістю азотом мінеральним добривом, включає приблизно 34% нітрогену. Аміачну селітру вносять у більших кількостях порівняно із сечовиною — орієнтовно 300 кг/га. Вона легко розчиняється у воді і добре засвоюється корінням рослин.
Сульфат амонію — це мінеральне добриво, що включає приблизно 21% азоту і 24% сірки. Норма його внесення на гектар становить приблизно 400 кг. Сульфат амонію швидко розчиняється, але довго залишається в ґрунті. Окрім того, сірка у даному добриві є необхідною для зростання багатьох рослин, зокрема кукурудзи, сої та овочевих культур.
Фосфорні добрива (P)
Фосфор (P) дуже важливий для проростання насіння та здорового зростання коріння, він забезпечує безпосереднє джерело енергії у всіх клітинах рослини, що особливо важливо для молодих рослин, оскільки вони розвивають кореневу систему. Фосфор стимулює зростання коренів, допомагає рослині зав'язувати бутони та квіти, підвищує життєздатність та збільшує розмір насіння. Більш детально про вплив Фосфор (P) на фізіологічний стан рослини читайте у нашій публікації Абіотичні порушення.
Надлишок фосфору руйнує більшість мікроелементів (Fe, Mn, Zn та Cu). В одних випадках утворюються нерозчинні сполуки, а в інших обмінні процеси у рослині перешкоджають перенесенню поживних речовин від коріння до інших частин рослини. Повідомляється також про зменшення доступності сірки та кальцію при внесенні великих кількостей фосфатів. Що стосується кальцію це викликано утворенням нерозчинних фосфатів. І навпаки, фосфор сприяє засвоєнню магнію, тому дефіцит фосфору може призвести до дефіциту магнію, якщо останній є у невеликих кількостях.
Форми фосфорних добрив
Фосфор присутній у грунтах як в органічній, так і в неорганічній формі. Фосфорні добрива є основним джерелом неорганічного фосфору в сільськогосподарських ґрунтах, і приблизно 70%-80% фосфору в грунтах є неорганічним. Фосфор у добривах перетворюється на водорозчинний неорганічний фосфат у вигляді ортофосфатних іонів протягом кількох годин після внесення в ґрунт
Коли добрива досягає ґрунту, доступна ґрунтова волога починає розчиняти частинки добрива, збільшуючи концентрацію неорганічного фосфату в розчині і дифузуючи на невеликій відстані від частинок добрива. Неорганічний фосфор має негативний заряд і легко реагує з іонами заліза (Fe 3+ ), алюмінію (Al 3+ ) та кальцію (Ca 2+ ), утворюючи відносно нерозчинний комплекс, стаючи недоступним для засвоєння культурою. Такий фосфор вважається фіксованим.
Розчинність різних неорганічних фосфорних сполук залежить від pH ґрунту, при цьому фосфор грунту найбільш доступний для використання рослинами при значеннях pH 6–7. Коли значення pH перевищують 7,3, фосфор стає недоступним через фіксацію у вигляді фосфатів кальцію, у той час як при рН менше 6 фосфор фіксується у фосфатах алюмінію, а при pH нижче 5 фосфор фіксується у вигляді фосфатів заліза.
До того ж слід пам'ятати, що фосфат є серйозним забруднювачем навколишнього середовища (ось чому пральні порошки не містять фосфатів протягом останнього десятиліття чи більше), а більшість грунтів вже містить значну кількість фосфату. Особливо, якщо цей ґрунт використовувався для аирощування рослин (квітники, ягідники, ландшафтні ділянки) протягом декількох років з регулярним внесенням збалансованого добрива, наприклад, 10-10-10 протягом багатьох років. Так що, якщо ви вирощуєте багато рослин на невеликій площі, краще використовувати комплексні добрива з меншою кількістю фосфатів, наприклад, 15-30-15.
Також фахівці радять використовувати фосфор в органічній формі у вигляді гумусу, компосту та інших органічних добривах та добавках до грунту. Від 50% органічної форми фосфору складає інозитолфосфат (фітату грунту), який вивільняється в результаті мінералізації за участю ґрунтових мікроорганізмів і сильно залежить від вологості та температури грунту. Але це найбільш екологічна форма додавання фосфору у грунт.
Асортмент фосфорних добрив
Джерело інформації: © https://www.systopt.com.ua
Монокалійфосфат (монофосфат калію). Одне з найбільш концентрованих добрив, розчинних у воді. Р займає в ньому майже чверть всього обсягу, ще приблизно 30 % – це К. Що стосується відсутності азоту, то це тільки на користь, адже саме завдяки цьому допустиме його застосування в будь-яких системах овочівництва. Є ідеальним варіантом для помідорів, оскільки обидва його головні компоненти потрібні цій культурі. Виявляє ефект щодо хвороб рослин грибкової природи. Оптимальний спосіб внесення – позакореневе підживлення (обробка зеленої маси). Двох підживлень за сезон з його допомогою цілком достатньо. Використовувати необхідно в кількості 10-15 г на 1 м2.
Амофос (амоній фосфорнокислий). Характеризується доброю розчинністю у воді, що дозволяє використовувати його і для кореневого, і для позакореневого підживлення. Фосфор, що є в ньому, має легкозасвоювану форму. Виробництво цього добрива відбувається шляхом нейтралізації фосфорної кислоти в присутності аміаку. В результаті фосфору виходить багато, а азоту по мінімуму. Хоча і азоту властиве збереження легкої засвоюваності.
Найбільш часто амофос вибирають для огірків, завдяки чому ті проявляють стійкість до температурних перепадів. Відсутність хлору обумовлює те, що огірки не хворіють хлорозом і борошнистою росою. Ще один плюс – відсутність нітратів. Найкращий час внесення – осінь (перед оранкою). Ще один варіант – впровадження в ґрунт при висадці рослин. При гострому фосфородефіциті не заборонене використання у будь-який, незалежно від ростової фази. Рекомендовані дозування: для плодових дерев – 20-25 г/м2, для овочів – 25-30 г/м2, для маленьких квітів – 5-10 г/м2, для великих – 15-30 г/м2, для газонних трав – 20 г/м2.
Діамонійфосфат (діамофос/гідрофосфат амонію). Унікальне універсальне добриво, що застосовується для рослин будь-яких видів у будь-який час і на всіх видах ґрунту, навіть на кислому. Воно ефективно збільшує головні параметри розвитку культур і зменшує кислотність ґрунту. Завдяки підвищеній кількості фосфору, для досягнення бажаного ефекту достатньо використовувати менші дози цього препарату. Добре показує себе спільно з органічними удобрювальними матеріалами. Однак у такому випадку необхідно враховувати, що, наприклад, якщо скомпонувати діамофос з пташиним послідом, вийде висококонцентрована суміш. Щоб уникнути негативних наслідків, потрібно розвести цю сукупність значним об’ємом рідини і перед застосуванням настояти. Найчастіше гідрофосфат амонію вносять при посадці і під перекопування. Норми такі: при висадці картоплі – 1 ч.л. в лунку, в пристовбурні кола плодових дерев – 15-25 г, для суниці та полуниці – 5-6 г на погонний метр. Якщо внесення відбувається під перекопування, то у відкритому ґрунті його знадобиться 20-30 г/м2, в закритому – 30-40 г/м2.
Нітроамофоска. Це комплексне мінеральне добриво, що характеризується високою ефективністю. Підходить майже для всіх с/г культур. Ефективність проявляє на різних типах ґрунту, але найбільш позитивний результат спостерігається на чорноземах і сіроземах. Застосовується як основне добриво і при сівбі. Основні переваги: - добре розчинення у воді; - зменшена фіксація в ґрунті; - обсяг діючих компонентів – не менше 30 %; - бездоганна крихкість і незлежування при тривалому зберіганні; - збільшення врожаю до 70 %, залежно від оброблюваної культури. Оскільки склад фосфору, азоту і калію фіксований, а особливості ґрунтів індивідуальні, як, втім, і потреби різних рослин, при використанні нітроамофоски необхідно регулювати баланс мінералів. Робити це можна за допомогою простих удобрювальних продуктів. Норми внесення: для картоплі та овочів – 25-30 г/м2, для суниці – 10-15 г/м2, для плодоносних кущів – 20-30 г/м2, для плодових дерев – 40-50 г/м2.
Фосфат натрію однозаміщений. Ще одне добриво з високим відсотком фосфору (близько 26 %). Може також бути складовою NPK комплексів. З його допомогою можна насичувати поживними елементами кореневу систему, підвищувати врожайність і якість готової продукції, запобігати виляганню і передчасному старінню, а також протистояти шкідникам. Підходить для підживлення пшениці, плодових дерев і овочевих культур. Особливо примітний стосовно тютюнових рослин. Завдяки йому ефективно поліпшується якість тютюнового листя.
Ортофосфорна кислота. Використовується для підживлення різних культур. При цьому важливо враховувати її концентрацію: якщо кислота сильно концентрована, то її потрібно використовувати в зменшених обсягах (не більше 1 ст.л. на 10 л води), якщо розбавлена, то в більших, залежно від ступеня розведення. При залученні фосфорної кислоти обов’язково враховуйте кислотність ґрунту. Якщо pH дорівнює семи або є меншим від цього показника, все добре, якщо більшим, то не виняток – негативний вплив на рослини через додаткове підвищення кислотності цією сполукою. Що ж робити? Не застосовувати цю підживку на кислих ґрунтах взагалі? Звичайно, застосовувати. Просто додатково використовуйте карбонат натрію або поташ. Загалом, ортофосфорну кислоту краще задіювати в комплексах. Для овочевих оптимальним варіантом буде такий: 1 ч.л. H3PO4 + 1 ст.л. карбаміду і стільки ж калійного добрива, а також по чайній ложці сірчанокислої міді та борної кислоти на 10 л води. Такі підживлення добре показують себе при внесенні тричі за сезон з інтервалом у десять днів. Якщо необхідно удобрити дерева або чагарники, то найкращим часом для цього буде осінь, а комплекс повинен виглядати так: візьміть на 10 л води 1 ч.л. фосфорної кислоти і 2 ст.л. калійного добрива.
Калійні добрива (K)
Калій (K) покращує загальну силу рослини, він допомагає рослинам виробляти вуглеводи та забезпечує стійкість до хвороб, а також допомагає регулювати метаболічну активність та підтримує осмотичний баланс — оптимальний тиск, необхідний для балансу входу та виходу мінералів та води із плодів, тому калій так потрібен плодоносним рослинам у найбільшій кількості.
Більш детально про вплив Фосфор (P) на фізіологічний стан рослини читайте у нашій публікації Абіотичні порушення.
Як калій (K) впливає на стан рослини?
Коли рослинам бракує калію, на його недолік вказує цілий комплекс симптомів: стебла слабкі, листя має тенденцію скручуватися вниз, знебарвлюватися на кінчиках, по краях і між жилками, на листі і стеблах можуть з'являтися мертві плями, а листя можуть знебарвлюватися, особливо з пурпуровими смугами. Вся рослина буде хирлявою, а насіння зморщеним. Калій відіграє основну роль у виробництві та транспортуванні цукрів та крохмалів, які рослини використовують для розвитку здорових квітів та плодів.
У випадку надлишку калію рослина набагато гірше засвоює інші елементи, насамперед азот, магній, а також цинк та кальцій, ніж коли кількість калію збалансована. Зменшуються міжвузля (гілки ростуть частіше); у старого листя втрачають колір, стають сірими кінчики листя, нові ростуть дуже тонкими, з ознаками хлорозу; листя нижнього ярусу зморщуються.
Оскільки калій не вимивається (його поглинання ґрунтом чудове), можливе насичення ним «про запас» на два-три роки вперед (спільно з фосфорними підживленнями). Забезпечення калієм переважної кількості ґрунтів більше, якщо порівнювати з P і N. З цього випливає, що якщо двох останніх елементів недостатньо, калійні добрива не приносять бажаних результатів. В іншому випадку, при внесенні композицій, що містять азот і фосфор, ефективність збільшується.
Зверніть увагу! Через підвищену кислотність калійних міндобрив, їх внесення добре поєднувати з удобрювальними матеріалами, що містять кальцій, або вапном.
Більш детально про вплив калію (K) на фізіологічний стан рослини читайте у нашій публікації Абіотичні порушення.
Асортимент калійних добрив
Калій у всіх цих добривах однаковий, і ця поживна речовина буде швидко доступна рослині незалежно від джерела. Основна відмінність полягає у супутніх поживних речовинах, які надходять разом із калієм. Компенсуйте дефіцит калію сульфатом/муріатом калію, нітратом калію або гідроксидом калію.
З органічних добриви візьміть деревну золу, морські водорості, ламінарію або курячий послід в органічному землеробстві.
Хлорид калію
Важливість хлориду часто не беруть до уваги, але це важлива поживна речовина для росту рослин. Нещодавні дослідження показали, що багато культур позитивно реагують на застосування хлоридів з більшою врожайністю та якістю. Як і будь-яке розчинне добриво, пошкодження, спричинене сіллю, може статися, якщо велику кількість помістити в безпосередній близькості від насіння або саджанців. Хлорид калію зазвичай є найдешевшим джерелом калію.
Сульфат калію
Всім культурам потрібна достатня кількість сірки для вироблення білків та ферментів. Рослини з дефіцитом сірки виглядають світло-зеленими, їхня врожайність і якість знижуються. Сульфат, присутній у калійних добривах, відразу доступний засвоєння рослинами.
Сульфат калію - це підживлення з високим вмістом калію, яке може сприяти дозріванню овочів та фруктів. Це добриво застосовується навесні та влітку на городі і може бути корисна при вирощуванні картоплі, томатів, моркви, пастернаку, гороху та квасолі. Висококалійне підживлення, таке як сульфат калію, також рекомендується для удобрення часнику в період зростання
Сульфат калію-магнію
Через його життєво важливу роль у хлорофілі дефіцит магнію спочатку проявляється жовтим листям у нижній частині рослини. Потреби магнію значно різняться: бобові зазвичай містять більше цього елемента, ніж трави.
Нітрат калію
Рясне постачання азотом необхідне всім високоврожайних культур. Для культур, які віддають перевагу джерелу нітратів амонійному джерелу азоту, це джерело калію може бути хорошим варіантом.
Комплексні калійні добрива
Також випускаються комплексні калійні добрива, які містять магній, – калімагнезія і хлоркалій-електроліт. Частина калію входитиме до складу комплексних добрив.
Сирі калійні солі
Сирі калійні солі отримують шляхом розмелювання природних калійних солей. Для них характерний низький вміст калію та велика кількість домішок, що, у свою чергу, збільшує витрати на транспортування та внесення цих добрив.
З сирих калійних солей найбільш поширені сильвініт та каїніт. Вони містять велику кількість хлору, що також обмежує їхнє застосування.
Сильвініт випускається в грубому розмелі і є сумішшю великих кристалів білого, рожевого, синього або бурого кольору. Він має невелику гігроскопічність. Якщо його зберігати у вологому приміщенні, він може відсиріти, при підсушуванні злежується. Вносять його як основне добрива з осені під зяблеву обробку. Хлор, що міститься в ньому, частково вимивається в нижні шари ґрунту, калій же поглинається ґрунтом. Вміст у сільвініті великої кількості натрію корисний для таких сільськогосподарських культур, як буряк, кормові та столові коренеплоди.
Каїніт виходить шляхом розмелювання каїнітової або каїніто-лангбейнітової породи. Застосовується каїніт як основне добрива. Внесення каїніту під коренеплоди, капусту, цукрові буряки, конюшину та інші культури дає хороші результати, особливо на легких ґрунтах.
Які є обмеження у використанні калійних добрив?
Плануючи вносити калій, потрібно точно дотримуватися інструкції щодо застосування конкретного препарату, оскільки кожне добриво має свої особливості та обмеження.
Розглянемо основні:
сульфат калію використовують на лужних та нейтральних ґрунтах. Не поєднується з сульфатом амонію, карбамідом, вуглекислим калієм, аміачною селітрою, крейдою, вапном та доломітовим борошном;
калімагнезію не змішують з карбонатом калію та сечовиною;
калійну селітру застосовують лише на нейтральному ґрунті. Якщо змішати з гноєм, можливо запалення. Не поєднується з карбонатом калію, сульфатом амонію;
хлористий калій не можна заважати з доломітовим борошном, крейдою, карбонатом калію. Основним недоліком вважають наявність хлору у складі, що обмежує сферу його застосування.
Зверніть увагу!
Слід пам’ятати, що перегодувати зелені насадження хлористим калієм можна швидше, ніж фосфором і азотом, а наслідки може бути незворотними. Тому ставитися до норм і дотримуватися інструкцій у разі потрібно суворо. Але й відмовлятися від даного добрива не варто через його комплексний позитивний вплив на всі частини рослини та його кінцеву врожайність.
Комплексні добрива NPK
У продажу ви завжди знайдете доступний ряд неорганічних універсальних рослинних підживлень. Вони випускаються в гранульованій або рідкій розчинній формі і, як правило, містять усі три основних макро-елементи, які були описані вище: азот (N), фосфор (P) та калій (K). Всі ці продукти забезпечують рослини життєво важливими комплексом макро- елементів та допомагають їм рости.
Комплексне добриво NPK
На упаковці будь-якого комплексного добрива NPK ви побачите цифри, які вказують на склад продукту: це азот (N), фосфор (P) та калій (K). Ці цифри відображаються як співвідношення трьох чисел, наприклад, збалансований продукт з рівними частками кожного макро-елементу показуватиме 10-10-10 або 20-20-20.
Такі добрива обов'язково повинні мати позначку NPK: азот (N), фосфор (P) та калій (K). Зверніть увагу на комплексні добрива на основі нітрату калію або калійної селітри, як якісне джерело калію, важливого для розвитку всіх рослин.
Які є трикомпонентні добрива NPK?
До трикомпонентних NPK - добрив відносяться:
нітрофоска - підходить для будь-яких грунтів, особливо кислих та нейтральних;
амофоска - використовується на піщаному та глинистому грунтах. Восени її застосування недоцільно, оскільки це може спричинити спалах нового зростання зелені;
азофоска – придатна для вирощування всіх рослин. Її допустимо застосовувати для збагачення грунту перед посадкою, а також у період розвитку рослини;
діамофоска - використовується так само, як і азофоска.
У якій формі виробляють комплексні добрива?
Комплексні добрива поставляються у рідкій та гранульованій формі, рідкі добрива змішується з водою для додавання під час поливу, а гранульовані розкидаються по поверхні та змішується із грунтом.
Досить часто з приводу того в якому вигляді краще вносити добрива в грунт, радять добрива в рідкій формі. Але ці добрива діють відразу, в той час як гранульовані добрива поступово вивільняють елементи для підживлення рослин, тому ми віддаємо перевагу гранульованим добривам. Гранули добрив є невеликими гранулами або порошками, які вносяться шляхом розподілу по поверхні грунту. Гранули активуються водою і повільно вимиватимуть поживні речовини у грунт у міру розчинення добрива.
Рідкі добрива краще використовувати як "швидку допомогу". Деякі овочі, наприклад, той же часник та цибуля, мають слабку кореневу систему, і як наслідок, обмежену здатність поглинати добрива з грунту. Обприскування рідкими добривами дозволяє таким рослині краще засвоювати поживні речовини. До того ж поглинання надкореневою частиною розчинених добрив відбувається у більш стислий термін, ніж живлення корінцями, тому якщо швидко потрібно допомогти рослині, розчинені добрива - саме те.
Комплексні добрива з контрольованим вивільненням
З цієї групи добрив можна відзначити добрива з контрольованим вивільненням. Якщо ви бачите на пакунку з добривом таку позначку, це означає, що одноразове внесення такого добрива навесні забезпечує рослинам високоефективне харчування протягом декількох місяців.
Інші макро-елементи (Ca, Mg, S)
Інші макро-елементи, які необхідні для росту та розвитку рослин, синтезу хлорофілу, створення білків та інших важливих процесов всередині рослини - це Кальцій (Ca), Магній (Mg) та Сірка (S).
Кальцій (Ca)
Кальцій (Ca) є важливим елементом для росту та розвитку рослин, особливо коріння та листя. Кальцій також сприяє формуванню міцних клітинних стінок рослин. Більш здорова, стійка до хвороб рослина демонструватиме чудову стійкість до комах та шкідників.
Нестача кальцію може призвести до затримки росту рослин, поганого розвитку коренів та знебарвлення листя. Найбільш уражаються частини, що розвиваються, такі як молоде листя (побуріння, що починається по краях і прогресує всередину, листя деформується скручуючи вниз), квіти, які можуть відмирати або їх вражає верхівкова гниль, що згодом переходить на плоди (чорне або коричневе знебарвлення, яке з'являється на кінчику квітки, та поширюється на кінчик плодів у вигляді темних сухих плям коричневого або чорного кольору, що знаходяться на кінчику плоду).
Надлишок кальцію викликає затримку у зростанні. Нове листя злегка никне, має викривлену або гачкоподібну форму. Зростаюча верхівка може загинути. Інколи виникають помаранчеві та червоні плями на листі. Рослина демонструє дефіцит магнію, заліза та калію.
Більш детально про вплив кальцію (Ca) на фізіологічний стан рослини читайте у нашій публікації Абіотичні порушення.

Де знайти кальцій (Ca): використовуйте нітрат кальцію, вапно, гіпс або подрібнену яєчну шкаралупу як джерело кальцію для сільськогосподарських культур. Кальцієва селітра - найкраще джерело кальція, але її не можна змішувати з сульфатами магнію, калію, мідним та залізним купоросом, а також з фосфорними добривами.
Магній (Mg)
Магній (Mg) необхідний для синтезу хлорофілу, який бере участь у синтезі глюкози в живих рослинних клітинах.
Якщо магнію не вистачає, хлорофіл не утворюється та рослина не зеленіє, зупиняє зростання і демонструє карликовість. Ознаки нестачі магнію: листя почне світлішати, стане мармуровим, а між жилками з’явитися фіолетово-червоний відтінок. Листя почне швидко опадати із-за нестачі цього елемента. Якщо дефіцит магнію збільшується, у хлоротичній тканині виникають чорні некротичні плями.
Надлишок магнію перешкоджає засвоєнню кальцію, і у рослини виявляються загальні симптоми надлишку солей: уповільнений ріст та темне забарвлення рослин.
Більш детально про вплив магнію (Mg) на фізіологічний стан рослини читайте у нашій публікації Абіотичні порушення.

Де знайти магній (Mg): Магній можна знайти в доломітовому вапняку, який використовується в більшості грунтосуміші для вирощування, але його зазвичай недостатньо для задоволення потреб рослин. Магній може входити додатково до комплексних добрив, перевірте етикетки добрив, які ви зараз використовуєте, щоб дізнатися, чи містять вони магній. Якщо ні, додайте розчин сульфату магнію (англійска або соль Епсома) у воду до рівня принаймні 25 ppm магнію. Інший варіант - використовувати добриво кальцій-магній (що містить кальцій і магній), але на відміну від солей Епсома, добрива кальцій-магній потенційно є основними і згодом призведуть до підвищення рН середовища вирощування.
Сірка (S)
Сірка (S) сприяє використанню азоту та створенню хлорофілу та білків. Сірка є компонентом амінокислот, необхідних для синтезу білків. Вона грає важливу роль у процесі фотосинтезу, пов'язує вільний натрій з атмосфери, підвищує стійкість до хвороб та робить рослину стійкою до стресу, викликаного посухою.
Нове листя від блідо-зеленого до темно-жовтого є поширеним симптомом дефіциту поживних речовин для рослин через нестачу сірки. У деяких культур (наприклад, у ріпаку) листя може скручуватися і набувати пурпурового відтінку. Дефіцит азоту або сірки в рослинах діагностується за подібними ознаками пожовтіння, тому дуже важливо помітити, чи починається проблема на новому або зрілому листі.
Однак надмірні концентрації сірки надають негативний вплив на рослини, ушкоджуючи їх кореневу систему, листя, викликаючи витончення крон, деформацію дерев та зниження росту
Більш детально про вплив сірки (S) на фізіологічний стан рослини читайте у нашій публікації Абіотичні порушення.

Де знайти сірку (S): Виберіть сульфат калію, кізерит або сульфат магнію/амонію. Зверніть увагу на наявність інших елементів у з'єднаннях. Компостовані гриби – популярний метод поповнення дефіциту сірки в органічному землеробстві.
Сірковмісні добрива та їх зразковий склад: сульфат амонію (24% сірки), тіосульфат амонію (26%), гіпс (сульфат кальцію 19% сірки), сульфат калію та магнію (23%), сульфат калію (18%).
Особливості використання добрив. Тіосульфат амонію використовується або з розчином сечовини-нітрату амонію, або сумішшю сульфату амонію і сечовини. Сульфат калійної магнезії або сульфат калію можна додавати до хлористого калію для забезпечення сірки та калію. Але сірчані добрива слід застосовувати до культур, яким потрібна сірка, щоб уникнути ймовірності вилуговування з кореневої зони. Оскільки ці добрива використовуються перед посадкою, сульфат може вилуговуватися з піщаного ґрунту до того, як він знадобиться культурі.
Добрива з мікро-елементами
Існує 7 основних поживних елементів для рослин, що визначаються як мікро-елементи: бор (B), цинк (Zn), марганець (Mn), залізо (Fe), мідь (Cu), молібден (Mo), хлор (Cl), ці елементи становлять в цілому менше 1% від сухої ваги більшості рослин, але при їх відсутності, рослини практично скорочують свій розвиток, і вже тим більше, не зможуть порадувати вас урожаем. Мікроелементи - це каталізатори процесів, що відбуваються усередині рослини, без них рослина не може функціювати, або робить це погано. Подивіться у нашій публікації Абіотичні порушення, які проблеми виникають у рослин, якщо їм не вистачає або є надлишок будь-яких мікро-елементів.
Форми добрив з мікроелементами
Добрива з мікроелементами можуть випускати як у хелатній формі, так і у рідкому вигляди у формі розчинів мікроелементів для внесення лише позакореневим способом.
У грунті добрива з мікроелементами швидко переходять у нерозчинну форму та стають недоступними для рослин. Фахівці рекомендують на 2 кореневих підживлення проводити одне по листі — так рослини краще засвоюють поживні речовини, швидше розвиваються та формують більше плодів.
Хелатні добрива
Забезпечення рослин мікроелементами може бути проблематичним. Багато сільськогосподарських добрив N, P або K не містять достатньої кількості необхідних мікроелементів для задоволення потреб рослин.
Синтетичні мікроелементні добрива в іонній формі доступні рослинам в обмеженому діапазоні pH (pH 6,5-7,5). Високий pH ґрунту (pH>7,5) знижує доступність міді (Cu), заліза (Fe), марганцю (Mn) та цинку (Zn). При низькому pH ґрунту макроелементи кальцію (Ca), магнію (Mg) та молібдену (Mo) можуть бути обмежені. Таким чином, внесення в ґрунт синтетичних мікроелементів особливо складне і може бути проблематичним, особливо на піщаних ґрунтах або при вирощуванні культур з високою потребою в мікроелементах. Були розроблені синтетичні та органічні хелатовані мікроелементи, які менш реагують на ґрунтові умови. Ці добрива можуть значно покращити засвоєння поживних речовин та підвищити ефективність використання.
Хелатні мікроелементи - це добрива, в яких іон мікроелемента (наприклад, Fe або заліза) оточений більшою молекулою, яка називається лігандом або хелатором. Ліганди можуть бути природними чи синтетичними хімікатами. Ці сполуки разом із мікроелементом утворюють хелатний мікроелемент. Хелатні мікроелементи захищені від окислення, осадження та іммобілізації за певних умов.
Добрива з хелатними мікроелементами використовують у системах капельного зрошення та для позакореневого підживлення, Такі добрива заповнюють дефіцит та забезпечують повноцінне харчування рослин для підвищення врожайності всіх овочевих культур та плодових дерев.
Мідь (Cu)
Цей елемент підвищує активність рослинності, від фотосинтезу до дихання. Мідне голодування проявляється пожовтінням і некрозом, в'яненням листя, поганим цвітінням, порушенням розвитку і т. д. Розпізнаваною ознакою є синьо-зелене листя у деяких видів сільськогосподарських культур (наприклад, у овочів та кукурудзи).
Нестача міді приводить до порушення у формуванні коренеплодів та його зовнішнього покриття. Затримка зростання. Листя може стати млявим, скручуватися або опадати. Насіннєві стебла також стають млявими та нахиляються. Мідь необхідна у процесі поглинання та перетворення азоту, а також іонів заліза і марганцю. Іони міді є важливими компонентами ферментів. Речовина також відповідає за правильну побудову тканин. Взаємодії між конкретними макро- та мікроелементами теж важливі, наприклад, мідь бере участь у синтезі та фотосинтезі хлорофілу. Засуха перешкоджає засвоєнню міді, Cu відповідає за виробництво насіння, тому її нестача призведе до дрібних зерен, а також призводить до втрати врожаю.
Використовуйте розчин сульфату міді як обприскувач для листя.
Залізо (Fe)
Залізо необхідне рослині для утворення хлорофілу. Рослини з дефіцитом заліза зазвичай жовтуваті і низькорослі.
Рослинність використовує Fe для виробництва ферментів та білків, тому його недолік вплине на зростання. Блідо-зелене, жовтувате або білувате листя з некротичними точками сигналізують про дефіцит Fe в рослинах. Для бавовнику характерне побілювання верхньої частини листя через нестачу заліза.
Усуньте дефіцит поживних речовин Fe в рослинах, обприскуючи пошкоджене листя розведеним сульфатом заліза для отримання швидких результатів. Хелатні сполуки заліза (EDDHSA або EDTA) допомагають вирішити проблему на більш тривалий час.
Сульфат заліза дасть хороші результати при застосуванні на газоні, але застосування в інших ситуаціях, як правило, безуспішно. При неправильному застосуванні сульфат заліза викликає появу непривабливих плям іржавого кольору на камінні та на дорожньому покритті.
Хелатні сполуки заліза складаються з органічної молекули, яка зв'язує залізо і робить його доступнішим для рослин. Хелатні сполуки можуть бути отримані з кори дерев або інших органічних джерел або синтетичних органічних молекул. Хелатні сполуки можна підкладати у кореневу зону, щоб бути найефективнішими. Злегка закладіть добрива у грунт або полийте розчином з добривами. Краще це робити навесні, щоб збігтися з першим сплеском зростання. Найчастіше необхідно обробляти щороку. Уникайте застосування, коли є фрукти, оскільки може виникнути фарбування.
Молібден (Mo)
Mo бере участь у перетворенні азоту на аміак (азотфіксація), тому малі дози цього хімікату на полях просто необхідні. Недолік елементів живлення Mo у посівах діагностується по жовтуватих краях та блідо-зелених центрах зрілого листя. Соєві боби, позбавлені молібдену, мають блідо-зелений колір. Невиправлене пошкодження прогресує до некрозу.
Оскільки Mo має вирішальне значення для фіксації азоту, його недолік викликає дефіцит N у сільськогосподарських культурах.
Старе листя жовтіє, листя, що залишилося, стає світло-зеленим. Листя може стати вузьким та деформованим. З'єднання, що містять слова "молібдат" або "молібден". Іноді плутають із дефіцитом азоту.
Годуйте листя своїх культур додатками, що містять молібден.
Цинк (Zn)
Поряд з іншими елементами цинк сприяє зростанню рослинності.
Культури сигналізують про дефіцит Zn через: маленьке, хлоротичне, бронзове або плямисте нове листя; порушення стрілкування; пожовтіння.
Білі бутони є своєрідною ознакою дефіциту цинку у кукурудзи.
Пожовтіння між жилками нового зростання. Кінцеве (кінцеве) листя може утворювати прикореневу розетку. З'єднання з цинком обережно використовуйте при високих рівнях рН грунту.
Цинк (Zn) Обробіть пошкоджене листя сульфатом/хелатом цинку.
Марганець (Mn)
Рослинність вимагає постачання Mn для кількох цілей, наприклад, для розмноження клітин, створення хлорофілу або дихання. Наслідки дефіциту поживних речовин у рослинах для Mn включають крихітний розмір, погане вкорінення та пагони, жовтуваті фрагменти між жилками та темні чи некротичні точки.
Марганець теж бере участь у процесах утворення хлорофілу та клітиннеого дихання (розщеплення вуглеводів на воду і вуглекислий газ з використанням енергії, що при цьому вивільняється) і в перетворенні одного виду вуглеводів в інший вид.
Використовуйте сульфат/хелат марганцю для обробки листя рослин.
Бор (B)
Поставляється у вигляді борату. Бор використовується для дублювання клітин, правильного використання води та переміщення цукрів. Відомою ознакою борного голодування є так звані "відьомини мітли" через аномальний бічний відстріл. Такий кущистий або "розетковий" вигляд характерний для люцерни чи каринати. Іншими ознаками є деформоване, крихітне, тендітне, а іноді і іржаве нове листя. Зріле листя стає блискучим і темно-зеленим.
Нестача бору призводить до того, що у рослини не можуть розвиватися нормально, у них не утворюються здорові нирки та кінчики коренів. Погане зростання стебла та коріння. Термінальні (кінцеві) нирки можуть відмирати. Відьом мітли іноді утворюються на хвойних і листяних деревах.
Усуньте дефіцит бору розведеною бурою або борною кислотою.


Органічні добрива

До органічних добрив відносяться компост, гній, пташиний послід, зелене добриво та інші. Органічні добрива збільшать присутність мікроорганізмів та створять гумус – важливий елемент. Вони також сприятимуть аерації ґрунту або, навпаки, додадуть їй більшої консистенції, залежно від того, глинистий це ґрунт чи піщаний. Вони адаптуються до різних типів ґрунтів і можуть комбінуватися з мінеральними добавками.

Компост
Компост - це органічне добриво для грунту, яке ви можете купити, а ще краще - виготовлювати компост самостійно, це неймовірний подарунок природи - можливість спалювати у компостнй кучі залишки рослин, їжі та будь яких органічних відходів, та перетворювати їх у цінний компост, який у продажі коштує значну суму. Докладніше, як виготовляти самостійно компост, дивіться у нашій публікації Покращення грунту.
Компост
Компост – це органічне добриво для ґрунту. Виберіть правильний тип та кількість компосту для вашого саду та городу.
Використовуйте компост для покращення ґрунту для посадки овочів, фруктових дерев, квітів, ландшафтних зон та газонів. Додавання компосту в грунт покращує його здатність приймати та утримувати воду. Він також допомагає аерувати грунт.
Додавання компосту підвищує активність грунтових організмів. Вони допомагають забезпечити поживними речовинами ваші рослини з часом.
Компост не може замінити добрива. Газони, овочі та плодові дерева та чагарники часто потребують додаткових добрив для свого зростання.
Вносите правильну кількість компосту на робочій ділянці. Додавання занадто великої кількості компосту може бути шкідливим, особливо на городах. Ви можете внести занадто багато компосту за один раз або протягом кількох років. Занадто багато компосту у грунті зупиняє зростання рослин. Це також може призвести до забруднення води.
Курячий послід
Ми постійно купуємо та використовуємо гранульований курячий послід, це комплексне органічне добриво пролонгованої дії повністю готове до використання, яке містить у своєму складі азот, фосфор і калій, а також максимальну кількість гумінових кислот і ферментів, які покращують структуру грунту та сприяють швидкому засвоєнню рослинами поживних речовин.
Гранульований курячий послід
Гранульований курячий послід отримують шляхом біоферментації пташиного посліду з додаванням стартових бактерій і подальшою стабілізацією. Це високоефективне швидкодіюче органічне добриво пролонгованої дії, яке багато поживними речовинами, необхідних для життєдіяльності рослин. У його складі міститься азот, фосфор і калій, а також максимальна кількість гумінових кислот і ферментів, які покращують структуру грунту, сприяють швидкому засвоєнню рослинами поживних речовин та забезпечують підвищення врожайності.
Послід курячий в гранулах по удобрювальним якостям також перевершує гній, так як концентрація корисних речовин в ньому приблизно в 3-4 рази вища, ніж у інших органічних добривах тваринного походження. За рахунок цього за швидкістю дії курячий послід в гранулах відповідає мінеральним добривам.
Пташиний послід як добриво, крім багатого складу, має безліч інших незаперечних переваг. Він абсолютно нетоксичний, легко розчинний у воді, зберігає корисні хімічні властивості навіть при тривалому контакті з повітрям і не втрачає своєї первісної форми протягом усього терміну зберігання.
Застосування курячого посліду
Гранульований курячий послід як добриво відмінно підходить для будь-якого типу грунтів. Його можна використовувати як у відкритому грунті в городі та в саду, так і в закритому грунті (в теплиці).
Він підходить фактично для всіх сільськогосподарських культур. Його застосовують для підживлення огірків, томатів, цибулі, часнику, моркви, картоплі, кавунів, гарбуза, полуниці, винограду, чорної смородини, малини, ожини, жимолості, дерев (яблуні), ягідних кущів, хвойних рослин, квітів (троянд, лілій) і газону. А також курячий послід годиться для підживлення розсади.
Гній
Гній (добриво) - це суміш посліду або кізяка з підстилкою, який використовують як місцеве органічне добриво, яке утворюється в результаті ферментативної, зокрема мікробної, перероблення бур'янів і кормових трав та посліду тварин, таких як кури, коні, корови або вівці. Гній як добриво використовувавали на городі з давніх давен. Зазвичай його закопували восени та взимку, щоб підготувати грунт до весни. Відходи тварин, як правило, завжди змішуються з грунтом на ділянці і повинні бути добре перепрілими, оскільки свіжий гній може завдати шкоди рослинам.
Види гною (добрива)
Органічні добрива незамінні для саду та городу, вони покращують структуру ґрунту, а також сприяють розвитку бактерій, завдяки яким поживні речовини стають доступнішими для рослин. Удобрюючи грунт гноєм, Ви підвищуєте її родючість, а разом з цим і врожайність культур, як в саду, так і в городі.
Основним органічним добриво є гній. Гній вважається найбільш цінним добриво, тому що містить практично всі найнеобхідніші речовини для росту і розвитку рослин
Гній сприятливо впливає на властивості грунту, легкі і піщані ґрунти стають більш в'язкими, що дає можливість зберігати велику кількість вологи, а глинисті навпаки стають більш пухкими. Гній є повільно діючим добривом і тому може живити рослину протягом декількох років. При використанні гною як добриво слід враховувати, що його надлишок в грунті так само шкідливий, як і недолік. Свіжий гній вносити в грунт не рекомендується, тому що в ньому може перебувати величезна кількість насіння бур'янів і патогенної мікрофлори, а також личинки різних шкідників. Найкраще гній закладати в компост.
За складом і походженням розрізняють коров'ячий, кінський, овечий, свинячий, пташиний послід і гнойова жижа. Коров'ячий гній - це найпоширеніше в застосуванні добриво на дачних ділянках і в городі. Він щільної структури, вологий і повільно розкладається при внесенні в грунт. Підходить для грунтів будь-якої структури, але краще для сухих і легких.
Кінський гній - значно, багатий поживними речовинами, швидко розкладається і при розкладанні виділяє велику кількість тепла. Його добре застосовувати в парниках і теплицях для теплолюбних культур.
Овечий і козячий гній - також дуже багатий на поживні речовини, розкладається повільніше, ніж кінський і для прискорення процесу розкладання гною його поливають гнойової рідиною. Кролячий послід - містить найбільшу кількість поживних речовин ніж всі перераховані вище. Застосовують його в якості рідкої підгодівлі або для приготування компосту.
Листовий перегній
Виготовлення листового перегною так само просто, як збирання листя, коли воно падає з дерев восени, і зберігання їх у контейнері або мішку протягом 6-12 місяців. Вибір листя для використання буде мати значення, так як дрібніше листя, такі як дубові і букові, розкладатимуться швидше, а більші та товсті розкладаються довше. Саме тоді стає корисним подрібнювати листя перед їх зберіганням, щоб прискорити процес, що можна зробити, проїхавши газонокосаркою.
Листовий перегній
Переваги: Живить ґрунт, сприяє утриманню води.
Типи рослин: Всі
Коли використовувати: Осінь, весна
Як додавати: Внести в ґрунт, мульчувати поверх грунту.
Листовий перегній - це корисне натуральне добриво для саду, яке виготовляється просто з гниючого листя. Його можна використовувати як мульчу або кондиціонер для грунту, він містить важливі поживні речовини, необхідні для здорового росту рослин.
Органічні добавки
Кісткове борошно (кістяне борошно, кістне борошно) — продукт переробки кісток тварин, яке, зазвичай, використовують як фосфорне добриво (містить 29-34% Р2О5) з невеликою часткою азоту та калію, а також магнію та натрію, які разом надають комплекс поживних речовин, що корисні для розвитку рослин.
Кісткове борошно
Переваги: високий вміст фосфору, корисний для коріння.
Види рослин: коренеплоди, наприклад, морква, пастернак, буряк та цибулинні.
Коли використовувати: Весна
Як додавати: Змішайте з ґрунтом навколо рослин.
Кісткове борошно є побічним продуктом тваринницької промисловості, а кістки тварин промиваються і подрібнюються в порошкоподібну форму. Кісткове борошно містить мало азоту та калію, але дуже багато фосфору.
Кісткове борошно є ефективним добривом завдяки високій концентрації поживних речовин. Воно містить велику кількість фосфору та калію, які необхідні для росту та розвитку рослин. Крім того, кісткове борошно містить невелику кількість магнію та натрію, які також корисні для розвитку рослин.
Оскільки фосфор є цінною поживною речовиною для розвитку коріння, кісткове борошно є відмінним кормом при вирощуванні моркви або пастернаку.
Інші чудові застосування кісткового борошна на городі - вирощування цибулі, оскільки вона допомагає стимулювати зростання при вирощуванні часнику, а також є найкращим вибором при добривах цибулі.
Інші органічні добрива
У розробці.


Домашні рецепти

Норма внесення поживних речовин за допомогою підживлення змінюється з кожним етапом розвитку томату і повинна відповідати потребам кожного сорту залежно від стану рослини та умов вирощування.

Кавова гуща
Кавова гуща - чудовий додаток до вашого саду, вона не тільки допомагає покращити якість грунту, але також відлякує шкідників та забезпечує рослини поживними речовинами такими як калій, фосфор, магній та мідь
Використання кавової гущі
Кавова гуща багата на азот, який необхідний для росту рослин. Вона також містить інші поживні речовини, такі як калій та фосфор, а також мікроелементи, такі як магній та мідь.
Але важливо відзначити, що кавова гуща кисла, а це означає, що її найкраще використовувати для рослин, які ростуть у кислому ґрунті. До них відносяться чорниця, журавлина та картопля. Ви можете змішати кавову гущу з ґрунтом перед посадкою або посипати ним ґрунт навколо рослин як натуральне добрива.
Щоб використовувати кавову гущу у своєму саду, просто посипте нею ґрунт або додайте в компостну купу. Ви також можете використовувати їх для приготування рідкого добрива, замочивши їх у воді на кілька днів, потім розбавивши суміш водою перед внесенням її в рослини.
Однак важливо відзначити, що використання занадто великої кількості кавової гущі може завдати шкоди вашим рослинам. Високий вміст азоту може викликати опік коренів при прямому внесенні або у великих кількостях. Тому рекомендується економно використовувати кавову гущу та змішувати її з іншими органічними матеріалами, перш ніж вносити у ґрунт.
Крім поживних речовин, кавова гуща також допомагає відлякувати слимаків та равликів. Просто посипте ними основу рослин, щоб створити бар'єр, який не дозволить цим шкідникам повзати та жувати ваші овочі чи квіти. Крім того, використання кавової гущі у вашому саду – це екологічно чистий спосіб переробки відходів та зменшення кількості відходів на звалищах
Сода, молоко та інше
Натуральні добрива — це не тільки отримання екологічно чистої продукції, а й суттєва економія бюджету, дізнайтеся, як можна зробити добрива для саду та городу в домашніх умовах і яким чином їх потім використовувати на своїй ділянці.
Харчова сода
Сода належить до помічників дачника та городника, які можна без проблем придбати в будь-якому продуктовому магазині. Сфера застосування її настільки широка, що без сумнівів, цей продукт необхідно обов’язково включити в список товарів першої необхідності на початку дачного сезону.
Річ у тім, що звичайна харчова сода може допомогти практично в будь-якій ситуації Так, наприклад, якщо ви вирощуєте на своїй дачній ділянці виноград, не забудьте в період дозрівання ягід обприскати лозу розчином соди, який готується так: 75 г соди розчиніть в 10 л води. Ця процедура захистить виноград від сірої гнилі, а ще підвищить вміст цукру в ягодах.
Аналогічним розчином можна обприскувати абсолютно всі фруктові дерева для боротьби з листогризучими гусеницями.
Сода — один з ефективних засобів у боротьбі проти борошнистої роси. Розчин чайної ложки соди в літрі теплої води можна застосовувати для профілактичного обприскування огірків.
Аґрус і смородину обробіть комплексним засобом: 1 столова ложка соди, 1 таблетка аспірину, 1 чайна ложка будь-якого засобу для миття посуду чи рідкого мила, 1 столова ложка рослинної олії. Всі компоненти слід розмішати і додати в 4,5 л води.
Розчином соди (1 ст. л. на 10 л води) полийте огірки — і тоді ви зможете запобігти передчасному пожовтінню листя.
Щоб позбутися від гусені, багато хто з городників посипає сухим содовим порошком капустяне листя
Для стимуляції росту, покращення врожайності приготуйте 1%-й розчин соди - у відрі теплої води розчиніть пару чайних ложок соди. Цим розчином поливайте грядки у вечірній час із частотою один раз на тиждень. Не поливайте рослину у надмірно спекотні дні. Спостерігайте за реакцією томатів на добриво з харчової соди. У разі появи перших ознак хвороби, ураження комахами обприскуйте помідори цим же розчином соди. Якщо на листочках і стеблах з`явилися опіки, що свідчить про перенасичення ґрунту содою, проміжки часу між поливами та обприскуваннями треба збільшити.
Коли на помідорах з'являться зав’язі, щоб овочі були соковитими та смачними, поливайте томати 3,5%-м содовим розчином та періодично обприскуйте листя 0,5%-м розчином харчової соди.
Якщо пожовкло листя розсади, обприскайте томати розчином харчової соди.
У висадженої розсади томатів, так само як і у інших овочевих культур пожовклі листочки можуть опадати. Щоб попередити це, оприскуйте рослини слабо концентрованим розчином соди, а саме розчиніть одну стоову ложку соди в 10 л води. Обприскати цим розчином помідори потрібно тричі - на початку липня, в кінці липня, у середині серпня. Вчасно оброблені листочки збережуть свій здоровий зелений колір.
Ще один рецепт з содою для грунту — ложку соди розвести у 10 літрах води. Потім ложку розчину на банку води — і земля як нова. Ті хто вже користувався таким підживленням, стверджують, що це краще за будь-який гній.
Підживлення на основі молока
Підживлення на основі молока — універсальна. Вона гарантує сильні кущі, відмінну зав'язь — і в результаті багатий врожай томатів, огірків, перцю.
Готується добриво для овочів просто. Одну таблетку аспірину, ложку сухих дріжджів та склянку молока залити двома літрами води. Вміст збити блендером та настояти 12 годин.
Потім процідити розчин, додати ще літр води. Вийшло три літри підгодівлі.
Щоб поливати рослини, склянку підживлення потрібно розвести у 5 літрах води. Підживлення вносити під корінь.
Підживлення на основі сметани
Столову ложку 15% сметани залити двома літрами води, збити блендером. Потім додати ще літр води. Разом вийшло три літри розчину. Для поливу склянку розчину розвести 5 літрами води, і можна поливати всі рослини на городі.
Підживлення на основі цукру
Щоби врожай був багатим, потрібно землю пролити розчином цукру. Для приготування 2 ложки цукру, ложку запашного перцю та ложку кісткового борошна залити 2 літрами води, добре перемішати. Настояти 6 годин. Потім склянку маточного розчину розвести у 10 літрах води й можна поливати всі рослини на городі.
Можна також змішати ложку цукру та ложку кісткового борошна у літрі води. Полити на городі один раз на початку сезону. Грунт стане багатим на корисні речовини.
Ще один рецеепт з цукром. Для підживлення три ложки цукру, чайну ложку куміну (зіри) та 10 штук лаврового листа залити двома літрами води. Потім збити блендером, настояти 2 години, процідити через сито й додати ще літр води. У результаті виходить 3 літри маткового розчину. Щоб поливати город, склянку такого розчину розбавити 5 літрами води та використовувати як підживлення для будь-яких овочів та ягід.
Запашний перець та лушпайки від картоплини
Чайну ложку запашного перцю та лушпайки від однієї картоплини залити двома літрами води та настояти 6 годин. Потім збити блендером, процідити, розвести трьома літрами води та полити рослини на початку сезону.
Трав'яний настій
Трав’яний настій є відмінним добривом, що містить у своєму складі величезну кількість мікроелементів, які необхідні для росту і розвитку рослин, він також збагачений бактеріями, які насичують грунт киснем, покращують її мікрофлору, а ще такі настої на травах борються з патогенними мікроорганізмами, якщо додати невелику кількість прілого селену, а щоб активувати ріст рослин, застосовують бурштинову кислоту.
Трав'яний настій: складові
Для рецепту можна брати відходи від культурних рослин або використовувати бур’яни або скошену траву з газону. Для гарного настою може стане в нагоді кропива, яка зростає тільки на родючому грунті. Не варто використовувати відцвілі, що дають насіння рослини, так як більшість з насіння добре переносять зброджування і незабаром проростають.
Включивши до складу золу і доломітове борошно, в розчині виявляється калій, кальцій і фосфор, які живлять рослини, прискорюючи їх зростання. Дані речовини безпечні, так як мають повністю органічне походження.
Трав'яний настій: послідовність дій
— Вибравши відповідну ємність на 2/3 об’єму заповнити її травами. Це може бути кропива, мокриця, кульбаби, выполотые бур’яни.
— Всипати 0,5 л просіяної деревної золи. Міститься в ній фосфор і калій продуктивно впливає на розвиток кореневої системи. Дані мікроелементи забезпечують цвітіння і плодоутворення, завдяки їм овочі стають більш смачними і соковитими.
— Залити ємність з травами і золою водою, але не до кінця. Під час бродіння виділяється піна, яка може витиснути рідину, і вона виллється на поверхню. Воду краще брати дощову. Можна використовувати водопровідну, але дати їй попередньо відстоятися, щоб на дно осел хлор.
— Перемішати всі компоненти, ємність щільно закрити кришкою або поліетиленовою плівкою, яку потрібно обв’язати шпагатом. Повітря не повинен проникати всередину ємності. Зверху плівки необхідно налити води, щоб вона щільно прилягала.
— Залишити ємність в затемненому місці там, де буде досить тепло.
— Кожен день ємність відкривають, знімають піну і перемішують вміст. Чим вище температура навколишнього середовища, тим швидше настій буде готовий. У літній час процес виготовлення добрива займає 3-4 дні.
Трав'яний настій: без запаху
Можна зробити настій трави для підживлення без запаху.
У натурального і екологічно чистого добрива є один суттєвий мінус — це запах, який залишається на руках після роботи з ним. Тому перед роботою варто одягати рукавички.
Щоб вирішити цю проблему на початку приготування настою ввести ЕМ-препарати, що означає ефективні мікроорганізми. Вони можуть бути представлені в готовому вигляді, які можна зустріти в магазині: Байкал, Сяйво, Відродження, Гумат ЕМ, Фітоспорин. ЕМ-препарати необхідні для того, щоб швидко приготувати настій без присутності неприємного запаху. Специфічний аромат стане приємним і буде нагадувати запах квасу.
Також ці покупні засоби збагатять грунт корисними мікроорганізмами, заповнювати її мінеральний склад, зроблять родючої і збільшать кількість дощових черв’яків.
Як додавати: на початку приготування трав'яного настію (10л) до нього додають 70-100 мл робочого розчину з ЕМ-препаратами. Всі компоненти перемішують, щільно закривають плівкою і витримують 3-4 доби в темному місці. Виходить насичений склад, не має неприємного запаху, придатний в якості добрива.
Трав'яний настій: переваги
Склад є цілком органічним, безпечним та екологічно чистим. Добриво виготовляється з скошеної трави та бур’янів, тому є безкоштовним, але дуже ефективним для розвитку рослин.
Така підгодівля насичена азотом, який важливий на початкових етапах вегетації рослин. Дана суміш працює краще, ніж мульча з прілої зелені.
Склад підсилює ріст зеленої маси, зміцнює рослина. Розчин збагачений калієм, який позитивно позначається на розвитку кореневої системи, цвітіння і зав’язування плодів.
Однією з переваг даного складу є насичення ґрунту корисними мікроорганізмами. При розмноженні корисні бактерії здатні знищити патогенну мікрофлору, оздоровити грунт, тим самим забезпечити захист рослин від багатьох захворювань. Все це позитивним чином позначається на врожаї.
Лужне середовище підживлення дає можливість раскислять грунт, що необхідно для багатьох культур, так як вони негативно реагують на високу кислотність грунту.
Трав'яний настій: пропорції розведення
Для розведення настою беруть 1 літр складу і відро чистої води. Десять літрів розведеного розчину вистачає на 4-5 рослин томатів або перців, баклажанів або огірків.
Для капусти такої кількості складу потрібно, щоб полити ранні кущі 8-10 шт, потім по мірі зростання дозу збільшують.
Для позакореневих обприскувань беруть пропорцію 1:20. Кожен листочок обприскують ввечері в суху погоду для найкращого ефекту. Склад повинен повністю охопити весь аркуш, бути рівномірно розподілений по всій його площі.
Трав'яний настій: застосування
Як застосовувати трав’яний настій для підживлення помідорів і огірків:
Проводити першу підгодівлю необхідно через 2-3 дні після висадки сіянців у відкритий грунт. Таке харчування буде потрібно всім квітам і рослинам. Подальші підживлення слід проводити 1 раз в 10-14 днів. Більш родючі ґрунти потребують підживлення не більше 2-3 разів за сезон.
Всі маніпуляції краще всього проводити рано вранці або пізно ввечері. Важливо забезпечити рясний полив або всі роботи виконувати після дощу.
Для кожної культури пропорції будуть різними.
Для томатів беруть розчин 1:10, 1 літр настою на 10 літр води. На кожну рослину припадає 1 л води. Занадто концентрований склад робити не варто, інакше рослина забере всі корисні речовини в зелену масу.
Огірки — для них використовують розчин, розведений 1:5. На одну рослину припадає 0,5-1 л складу. Такий розчин стане в нагоді і для кабачків і гарбуза.
Трав'яний настій: частота використання
Хороший результат дають чергування кореневих і позакореневих підживлень раз в тиждень.
Для ослаблених рослин підгодівлю проводять раз в 7-10 днів. Міцні, з гарною зеленою масою потребують в додатковому харчуванні раз в три тижні.
Для культур, у яких вже почалося плодоношення, проводять підживлення не частіше, ніж раз на місяць. Так як рослина вимагає більше калію в період плодоношення, а не азоту, який у величезній кількості присутній в настої.
Правильне приготування трав’яного настою дозволить наситити грунт корисною мікрофлорою, позитивно вплинути на її родючість. Рослини, які ростуть у такому грунті, стануть міцними та здоровими і будуть радувати соковитими плодами весь сезон.

Особливості підживлення овочів

Не всі овочі добре реагують на однакові та універсальні добрива. Як і все універсальне, якщо щось підходить для багатьох речей, воно рідко буває справді корисним для чогось.

Наприклад, добриво з високим вмістом азоту добре для вирощування листової зелені або для стимуляції росту рослин у ґрунті, який вже досить родючий. Це добриво добре для трав, листя яких ми їмо. Багато трав, такі як кінза і петрушка, стають гіркими, коли цвітуть і утворюють насіння, тому азот стимулює ріст зростання їстівної верхівки, роблячи їх менш схильними до стрілкування та утворення насіння, ніж при використанні добрива з високим вмістом фосфату.

Якщо ви вирощуєте такі овочі, як кабачки, помідори, перці тощо, які формують квіти і технічно є фруктами , то застосування надто великої кількості азотних добрив може призвести до того, що рослини виростуть високими. і тонкими, нездатними нормально підтримувати себе. Вони не виробляють стільки квітів, скільки здоровіша рослина, а з меншою кількістю квітів ви отримуєте менше плодів. Тому таким овочам-фруктам варто збільшити фосфор, а під час зав'язування плодів - калій.

Коренеплодам, таким як морква, картопля, ріпа, цибуля, буряк, редиска тощо, теж потрібний фосфор і калій більше ніж азот.

Калій дуже важлива речовина для формуваннч плодів, а також він допомагає з температурною стійкістю і стійкістю до хвороб. Більшість універсальних добрив містять досить хорошу дозу цієї речовини, але деякі містять її більше, ніж інші. Калій зазвичай зустрічається у вигляді солі, тому надлишок цього елемента теж поганий, як і надлишок фосфату, якиц є серйозним забруднювачем навколишнього середовища. Тобто у використанні добрив завжди працює правило: "Краще менше, та краще".

До того ж ваш грунт також впливає на те, скільки та яких добрив потрібно надавати овочам. Біль детально читайте у нашій публікації Покращення грунту.



Підживлення томатів

Норма внесення поживних речовин за допомогою підживлення змінюється з кожним етапом розвитку томату і повинна відповідати потребам кожного сорту залежно від стану рослини та умов вирощування.

Які добрива корисні для томатів?
Потреби рослини, отже і склад підживлень змінюються по міру зростання та розвитку томату: , найбільше поглинання азоту відбувається у період вегетації та на початку цвітіння, але вже формування плодів та подальше плодоношення вимагає калію, кальцію та фосфору.
Як змінюються потреби томату у підживленні впродовж життєвого циклу?
Найбільше поглинання поживних речовин відбувається в перші 8-14 тижнів зростання, у період вегетації та цвітіння. Вегетаційне зростання вимагає високого рівня азоту із додатковими внесеннями того ж азоту після етапу цвітіння на початок періоду зав'язування та формування плодів. Щонайменше 50 % загального азоту слід вносити як нітрату азоту (NO3-). Оптимальне співвідношення амонію та нітрату залежить від стадії росту та pH грунту.
На етапі цвітіння, крім азоту, томатам потрібно додавати калій. Максимальне поглинання калію досягається під час розвитку плодів, а поглинання азоту відбувається переважно вже після утворення перших плодів. Найбільш поширеною поживною речовиною, що міститься в розвинених рослинах і плодах томату, є калій, за яким йдуть азот (N) та кальцій (Ca).
Фосфор (P) та вторинні поживні речовини, Ca та Mg, необхідні з відносно постійною швидкістю протягом усього життєвого циклу томату.
Як мікро та макро-елементи впливають на процеси та стан томату?
Азот (Н): синтез білків (зріст та вихід).
Фосфор (Р): розподіл клітин та формування енергетичних структур.
Калій (К): транспорт цукрів, контроль продихів, кофактор багатьох ферментів, знижує сприйнятливість рослин до хвороб. Урожаю необхідно постачати достатню кількість калію, щоб забезпечити оптимальний рівень калію у всіх основних органах, головним чином через ключову роль калію в томатах.
Кальцій (Ca): основний будівельний блок клітинних стінок знижує сприйнятливість до хвороб. Кальцій також є важливим компонентом клітинних стінок та структури рослин. Це ключовий елемент, який відповідає за твердість плодів томату. Він затримує старіння листя, тим самим продовжуючи продуктивне життя листя та загальну кількість асимілятів, що виробляються рослинами.
Сірка (S): синтез незамінних амінокислот цистину та метіоніну.
Магній (Мг): центральна частина молекули хлорофілу.
Залізо (Fe): синтез хлорофілу.
Марганець (Mn): необхідний у процесі фотосинтезу.
Бор (Б): формування клітинної стінки. Проростання та подовження пилкової трубки. Бере участь в обміні речовин та транспорті цукрів.
Цинк (Zn): синтез ауксинів.
Мідь (Cu): вплив на обмін азоту та вуглеводів.
Молібден (Мо): компонент ферментів нітратредуктази та нітрогенази.
Як підживлювати томати?
Залежно від того, чи вирощуєте ви в землі чи контейнерах, визначте, як часто це потрібно робити, наприклад, томати, вирощені на рівні грунту, слід удобрювати приблизно кожні два тижні, а томати, які вирощують в контейнерах або піднятих грядках, потрібно буде удобрювати частіше, як правило, щотижня. В цілому, рослини краще справляються з більш частими підживленнями з нижчою концентрацією, ніж з меншою кількістю підживлення з більш високою концентрацією.
Як часто слід підживлювати томати?
Томати підживлюють кожні 2 тижнів протягом вегетаційного періоду та завершують з початком збору урожаю. Легше за все використовувати збалансоване добриво з NPK 5-10-5, розсипаючи його навколо куща.
Коли настав час удобрювати ваші рослини, обов'язково дотримуйтесь інструкцій на етикетці продукту. Це гарантує, що ваші рослини отримають необхідні поживні речовини з найменшими пошкодженнями ваших культур. Якщо на етикетці вказано «підживлення», це означає, що добриво слід вносити поряд із рослинами, а не безпосередньо на них — зазвичай, на відстані від 10 см від самих рослин.
Занадто багато хорошого може насправді створити проблеми, і це, безумовно, вірно у випадку з добривами. Додавання більшої кількості добрив, ніж зазначено на етикетці (занадто багато разів або внесення занадто часто), може спалити коріння томатів. Якщо ви вирощуєте томати в контейнерах, добрива та інші солі, що містяться у воді, можуть накопичуватися в горщику, що може призвести до травм від солі або опіків від добрив. Ретельно поливайте, доки вода не стіче з отворів на дні горщика, щоб змити надлишки солей.
Як та коли проводити підживлення "по листу"?
Фахівці рекомендують на 2 кореневих підживлення проводити одне по листі — так рослини краще засвоюють поживні речовини, швидше розвиваються та формують більше плодів. Добрива з мікроелементами краще вносять лише позакореневим способом, обприскувати по листям, у землі мікроелементи швидко переходять у нерозчинну форму та стають недоступними для рослин.
Як фізіологічний стан томату підказує чим його підживлювати?
Зазвичай самі рослини підкажуть що їм не вистачає, а яких елементів надлишок. Уникайте добрив із високим вмістом азоту, оскільки надлишок азоту сприяє бурхливому зростанню листя, що може затримати або зменшити зав'язування квіток та плодів.
А, наприклад, кущі томатів з дефіцитом фосфору можуть мати пурпурові стебла та фіолетовий відтінок листя. У такому випадку знадобиться підживлення суперфосфатом (2 столові ложки засобу на 10 л води).
Якщо листя жовтіє на верхівці куща – сигнал про нестачу заліза; темні плями на верхівках плодів повідомляють про брак кальцію.
Часто томати хворіють через дефіцит міді, тому варто додатково обприскати кущі мідним купоросом. Цей засіб особливо ефективний у разі, коли на рослині почало скручуватися листя. Щоб обприскати, приготуйте такий розчин: на 1 л води - 1-2 г мідного купоросу 0,1-0,2%.
Як підживлювати томат калійними добривами?
Весною краще використовувати сульфат калію. Якщо ж використовується хлорид калію, його краще вносити заздалегідь під час перекопування ділянки до висадки розсади. Цього буде достатньо успішного початку вегетаційного сезону.
Томати не вимогливі до калію, вони воліють більше фосфору та азоту. Калійні добрива для томатів розкидають разом із посівом насіння у відкритий грунт (якщо ви вирощуєте томат безрозсадним способом безпосередньо у грунті). Після висадки розсади в ґрунт та перед цвітінням проводять друге підживлення. Можна провести ще одне підживлення у фазі формування плодів.
При нестачі калію у томатів спостерігається гофрованість та куполоподібне закручування листя – "крайовий запал". Плоди покриваються жовтувато-бронзовими цятками.
Яка послідовність підживлювання томатів?
Перше повноцінне підживлення, після пересадки розсади, роблять через два тижні, щоб за цей час розсада могла оговтатися після шоку від пересадки, і тільки коли рослина демонтрує ознаки повного приживління на новому мвсці, її вже можна підгодовувати, вдруге це роблять на початку цвітіння, потім під час формування плодів, а далі у період плодоношення.
Як та коли вперше підживлювати томати після пересадки розсади?
Через 2-3 дні після пересадки, зробіть антішокове (хоча його можна і пропустити) підживлення. Це м'яке підживлення, достатньо полити рослини трав'яним екстрактом в співвідношенні 1:5 (1 частина настою до 5 частин води). На кожен кущ десь по рослину 1 л розчину. Якщо немає розчину, використовуйте рідки добрива, але занадто концентрований склад робити не варто, інакше рослина забере всі корисні речовини в зелену масу.
Подальші підживлення слід проводити через два тижні і подалі 1 раз у два тижня, або, якщо ви використовуєте гранульоване добриво з довготривалим вивільненям, краще за все NPK 5-10-5, розсипати добриво навколо куща кожні 4-5 тижнів після адаптації саджанців у відкритому грунті.
Як та коли вдруге підживлювати томати після пересадки розсади?
Десь через два тижні після пересадки розсади у відкритий грунт, ще до масового квітіння та утворення зав'язей, рекомендовано використовувати сечовину (на 10 л води - 50-60 г речовини). Якщо у рослин бліде листя, до розчину сечовини потрібно також додати 1,5 г сульфату натрію (на кожен літр).
Як підживлювати томати у період цвітіння?
Завдяки правильному підживленню в червні рослини нарощують вегетативну масу, зміцнюють кореневу систему, формують велику кількість зав'язей та смачних плодів у майбутньому.
У червні на етапі масованого цвітіння томатам потрібні добрива, що сприяють закладанню пиляків, зав’язі та інших органів квітки. На цьому етапі краще застосовувати органічні добрива. Матеріали, багаті на органічні речовини, такі як компост або гній, що перепрів, допомагають утримувати вологу в грунті. Також у період цвітіння краще збільшіти кількість калію, просто перейдіть на добриво з більш високим вмістом калію. Або використовуйте монофосфат калію. Також на цвітіння впливають мікроелементи, а саме бор, він впливає на проростання пилку. Рекомендуємо у цей період обприскувати томати препаратом "Зав'язь", який містить гіберелінові кислоти, що сприяють плодоутворенню.
Як підживлювати томати у період формування плодів?
Коли на кущах вже з'явилися перші зав'язі, кущі томатів підгодовують фосфорно-калійними добривами. Використовуйте таку концентрацію: на 10 л води - 7-10 г сірчанокислого калію та 10 г суперфосфату.
Як підживлювати томати на етапі дозрівання плодів?
У період дозрівання вам потрібно буде регулярно удобрювати томати, щоб підтримати їх плоодоношення. Для нормального формування томатів та покращення їх якості плоди наприкінці липня та в серпні мають отримувати достатню кількість калію. Для цього можна використовувати попіл (деревну золу) або сульфат калію.
Деревна зола містить високий відсоток калію та безліч мікроелементів, включаючи цинк та залізо. У ній є все, що необхідно томатам на цьому етапі розвитку, крім азоту. А він рослинам зараз і не потрібний: кущі вже набрали зелену масу, їх стебла зміцніли.
Перед внесенням добрива потрібно не забути полити томати звичайною водою, щоб попіл не пошкодив коріння. Приготувати розчин простіше простого: в 10 л води висипаємо 1 склянку золи та залишаємо суміш настоюватись у затінку щонайменше на добу, а потім виливаємо по 1 л цього розчину під кожен кущ помідорів.
Також можна використовувати сульфат калію або, як його ще називають, сірчанокислий калій. На 10 л води беремо приблизно 20 г (1 ст. л. з невеликою гіркою). Розмішуємо та вносимо під кожен кущ приблизно по 0,7-1 л добрива.
Найзручніше підживлювати томати комплексними добривами. Оптимальним варіантом буде формула 3:11:38 +4 (Агромастер) — 20 грамів на 10 літрів води. У серпні буде достатньо одного-двох раз. Але якщо ви бачите, що рослини зелені, на них немає пожовклого листя й ознак хвороб, а плоди ростуть і дозрівають швидко, то зайвий раз підживлювати томати не варто.


Підживлення огірків

Норма внесення поживних речовин за допомогою підживлення змінюється з кожним етапом розвитку томату і повинна відповідати потребам кожного сорту залежно від стану рослини та умов вирощування.

Підживлення огірків
У розробці.
Як підживлювати огірки калійними добривами?
А ось для огірків калій має першорядне значення, позначаючись і на смакових якостях, і на плодоношенні. Тим не менш, надлишок елемента для цієї культури ще більш згубний, тому необхідно утриматися в рамках золотої середини.
Сигналом про дефіцит калійних добрив стає кромка листя. Як і у випадку з томатами, огірки, що ростуть, краще удобрити сульфатним аналогом, а хлористий внести восени, щоб до весни з землі вимився весь хлор.
Якщо все ж таки виникла необхідність екстреного внесення даного складу, необхідна обов’язкова попередня проба. Якщо через 4-5 діб оброблені рослини почуватимуться добре, можна переходити на обробку всієї посадки.
Огірки потребують калію. Калійвмісні добрива вносять три рази: перший при сівбі, другий раз – при появі 2-3 листочків, третій – під час рясного цвітіння та утворення зав’язей.
Як підживлювати моркву калійними добривами?
Хороший результат дає такий варіант внесення калійних добрив: борозни під посадку заглиблюються на 6-8 см глибше загортання насіння, в них насипається калійний порошок, присипається ґрунтом і далі посадка йде за звичайною схемою.
На той час, коли молода морква досягне цього рівня, хлорний компонент вже піде у глибину, а коренеплід отримає необхідне харчування.
Такий самий прийом можна застосовувати і при посадці картоплі
Як підживлювати картоплю калійними добривами?
Хлористий компонент знижує крохмалистість картоплі, та й загалом цей коренеплід має до нього підвищену чутливість. Тому вносити його під посадку картоплі рекомендується одного разу під час осіннього перекопування відповідно до нормативу 100г/10м2. На легких ґрунтах від нього краще відмовитись зовсім.