А

біотичні порушення

Відносно будь-якого фактору середовища живі організми мають так званий діапазон сталості (толерантності). Якщо інтенсивність якого-небудь чинника виходить за межі толерантності, живі організми гинуть. Так, якщо слон потрапить у місцевість із температурою повітря -20°С, то він досить швидко загине. Тому організми намагаються жити в умовах, де фактори не виходять за межі толерантності й до яких вони найкраще пристосовані. Такі умови називають біологічним оптимумом для певного виду організмів.

Більшість екологічних факторів змінюється незалежно один від одного. І досить важко підібрати місце проживання так, щоб усі фактори були в межах біологічного оптимуму. Тому зазвичай деякі з чинників впливають на живі організми сильніше за інших. Фактор, який найбільше впливає на виживання, називають обмежувальним (лімітуючим). Лімітуючими факторами можуть бути температура, тиск, солоність води, хижаки тощо. Чинники довкілля, які впливають на зростання рослин, включають температуру, світло, воду, грунт і хімічні елементи, які беруть участь у всіх процесах розвитку рослини.

Абіотичні розлади - це проблеми рослин, викликані дисбалансом між потребами рослини і тим, що їм пропонує довкілля та умови догляду. Або прямо, чи опосередковано, більшість проблем із рослинами викликано екологічним стресом, який виникає внаслідок несприятливих умов навколишнього середовища або через неправильний догляд за рослинами. Ці порушення фізіологічного стану рослин легше виправити, ніж інфікційні хвороби, які поширюються від рослини до рослини. Іноді просто достатньо змінити догляд за рослиною.

Дисбаланси поживних речовин у грунті

Абіотичні чинники впливу на рослини включають до себе, крім кліматичних факторів (на які досить складно впливати), такий важливий фактор як надлишок або нестачу мікро- та макро-елементів у грунті.

Наприклад, недолік азоту призводить до уповільнення росту, хлорозів (втрата кольору, жовтизна листя і плодів). Схожа втрата кольору спостерігається при нестачі заліза та магнію. А надлишок азоту призводить до активного зростання вегетативних частин, наприклад, городини (листя, пагонів), але рослина при цьому не утворюватиме квіти, а, отже, і плоди. Пожовтіння листя на краях свідчить про нестачу калію, а жовта верхівка за наявності зеленого листя знизу може сигналізувати про нестачу міді.

Але ж тип грунту та його кислотність (pH), у свою чергу, теж впливають на можливість рослини засвоювати ті поживні речовини, які знаходяться у грунті. Структура ґрунту визначає здатність ґрунту утримувати воду, поживні речовини та кисень і робити їх доступними для рослин.

А екстремальні pH грунту можуть сильно впливати на розчинність і, отже, доступність поживних речовин для рослин. Наприклад, pH грунту нижче 5,5 зазвичай призводить до низької доступності кальцію (Ca), магнію (Mg) та фосфору (P) та підвищеної розчинності алюмінію (Al), заліза (Fe) та бору (B). А грунти з рівнем pH вище 7,8 мають високу доступність Ca та Mg за рахунок нестачі P, B, Fe, марганцю (Mn), цинку (Zn) та міді (Cu).

Більш детально про грунти та можливості їх корегування читайте у нашій публікації Покращення грунту.



Дисбаланс азоту (N)

Азот є фундаментальним елементом у розвитку рослин, це основний компонент хлорофілу та білків, який стимулює зростання рослин.

Які симптоми дисбалансу?
Азот допомагає рослині зеленіти, сприяє зростанню листя та формуванню стебел, він також допомагає виробляти білки та амінокислоти (включаючи ферменти), а також інші важливі біологічні молекули. Нестача азоту у грунті характеризується на ранньому етапі новим, молодим блідо-зеленим молодим і жовтим зрілим, більш старішим листям. Стебла також можуть пожовтіти та стати тонкими. Згодом недолік азоту проявляється у затримці росту, поганому кущінні, можна помітити пурпурові смуги на стеблах і пожовклу надземну частину рослини. Листки стають жорсткими та швидко засихають. Вегетація закінчується раніш строку, який відведено рослині
Найчастіше йдеться про листові овочі, соняшник, злаки, зелені рослини, виноград (квітучий/плодоносний), фруктові дерева і т.д.
Азотні добрива можуть допомогти у випадку нестачі азоту, а надлишок азоту можна корегувати додаванням добрив, які пов'язують азот, наприклад, внести в грунт фосфорні добрива, або обробити рослину листовим підживленням з мікро та макро- елементами без азоту. Докладніше про це читайте у нашій публікації Підживлення рослин.
Які ознаки нестачі азоту?
Дефіцит азоту призводить до уповільнення росту, хлорозів (втрата кольору на початковому етапі, жовтизна листя і плодів). Схожа втрата кольору спостерігається при нестачі заліза та магнію.
Старе листя, як правило, у нижній частині рослини, жовтіє. Решта листя часто світло-зелена. Стебла також можуть пожовтіти та стати тонкими. Зростання сповільнюється. Азот є мікроелементом, який має найбільший вплив на якість одержуваних урожаїв та розмір кожного овочу. Його недолік проявляється у затримці росту і пожовклій надземній частині рослини. Листки стають жорсткими та швидко засихають. Вегетація закінчується раніш строку, який відведено рослині.
Найбільше уражається доросле листя, особливо нижнє. Розвивається хлороз, що надає листям жовтуватий або блідо-зелений колір через втрату хлорофілу. Загальний жовтуватий вид рослини, включаючи жилки. Нижня сторона та жилки листя іноді стають червоними. Квітконоси стають короткими та тонкими. Зростання сповільнюється і очікується старіння. Відбувається негайне відновлення після введення азоту.
Які ознаки надлишку азоту?
Надлишок азоту призводить з одного боку до активного зростання вегетативних частин рослини (листя, пагонів), а з іншого до блокування надходження калію, що затримує формування генеративних структур рослини - квітів, плодів та насіння. Інші ознаки підкажуть, що відбувається, наприклад, пожовтіння листя на краях свідчить про нестачу калію, а жовта верхівка за наявності зеленого листя знизу може сигналізувати про недостачу міді.
Які причини дисбалансу?
Висока розчинність азоту у воді є однією з основних причин дефіциту азоту, оскільки азот легко вимивається із грунту, тому дефіцит азоту найбільш характерний для піщаних і добре дренованих ґрунтів із швидким вимиванням поживних речовин. Найкраще рішення - мати збалансовний, родючий грунт (докладніше про різні типи грунтів та іх поліпшення дивіться у нашій публікації Покращення грунту).
Що викликає дефіцит азоту у грунті?
Оскільки основна причина дефіциту азоту - це те, що він легко вимивається із грунту, тому, щоб запобігти цьому, постійно контролюйте полив та загальну вологість грунту. Надмірне зрошення та рясні дощі, та взагалі, надмірна вологість, це найбільш поширена причина зменшення азоту у грунті.
З іншого боку, недолік вологи у грунті ускладнює засвоєння водорозчинних поживних речовин корінням рослин. Це також може статися, коли до грунту додають органічні речовини з високим вмістом вуглецю, такі як тирса. Грунтові організми використовують будь-який доступний азот для розщеплення джерел вуглецю, роблячи азот недоступним для рослин. Це відомо як «пограбування» грунту від азоту. Всі овочі, за винятком азотфіксуючих бобових, схильні до цього розладу.
Відсутність кисню в грунті може призвести до того, що бактерії, які розкладають нітрати, використовувати замість них NO2 або NO3. Крім того, погана аерація призводить до розщеплення корисних для рослин нітратів на N2O, що є парниковим газом.
Температура грунту впливає на розчинення поживних речовин і мікробну активність, що вивільняє азот, що засвоюється рослинами. Таким чином, чим холодніший ґрунт, тим менше поживних речовин можуть отримати сільськогосподарські культури.
Високі рівні Zn, Mn, K, хлоридів є однією з причин дефіциту азоту в рослинах.
Засолення ґрунту негативно впливає на засвоєння поживних речовин через осмотичний тиск і знижує доступ азоту.
Кислотність грунту також впливає на доступність азоту для сільськогосподарських культур: як високий, так і низький рівень pH несприятливий.
Засмічення бур'янами призводить до азотного голодування, оскільки бур'яни позбавляють сільськогосподарські культури життєво важливих елементів.
Здоров'я коренів має вирішальне значення для засвоєння азоту: при пошкодженні шкідниками чи хворобами коріння погано засвоює поживні речовини.
Низький вміст органічної речовини означає низьку норму вмісту азоту в організмі рослин, оскільки органічна речовина є природним джерелом азоту для сільськогосподарських культур.
Як контролювати дисбаланс?
Щоб уникнути вимивання та збагатити грунт азотом, аеруйте грунт, додавайте шар компосту або гумусу (відмінне джерело азоту), а також культивуйте сидерати та додавайте, якщо це необхідно, додавайте мінеральні азотні добрива. Докладніше про добрива та органічні добавки читайте у нашій публікації Підживлення рослин.
Як корегувати нестачу азоту?
Посів сидератів (читайте нашу публікацію Покращення грунту) допомогає покращити структуру грунту та підвищити кругообіг макро- та мікр- елементів, у тому числі і азоту, що сприяє більш збалансованому споживанні його рослинами. Якщо ви відчуваєте нестачу азоту, краще ніж мінеральні, додавати органічні добрива (читайте нашу публікацію Підживлення рослин), а також стежити за поливом та аерацієй грунту.
Правильна аерація ґрунту забезпечує достатню кількість O2 для аеробних та факультативно-аеробних азотфіксуючих бактерій, які забезпечують рослини органічним N та запобігають азотному голодуванню.
Дефіциту азоту можна запобігти, використовуючи скошену траву як мульчу або позакореневе підживлення гноєм. Посів зелених добрив, таких як випасне жито, для покриття ґрунту на зиму допоможе запобігти вимиванню азоту, в той час як бобові зелені добрива фіксують додатковий азот з атмосфери (люцерна – 200-500 кг/га, конюшина – 150-300 кг/га, люпин – 250-400 кг/га, буркун – 200-300 кг/га, горох, соя – до 150 кг/га).
Нестачу азоту легко виправити додаваючи мінеральні добрива, що містить амоній, нітрат або сечовину, зазначені в інгредієнтах або на етикетках добрив. Застосовуючи мінеральні добрива треба враховувати, що надлишок одних елементів може блокувати надходження інших, наприклад, надлишок азоту призводить до нестачі калію.
Як корегувати надлишок азоту ?
Надлишок азоту можна корегувати додаванням добрив, які пов'язують азот, наприклад, внести в грунт фосфорні добрива, або обробити рослину листовим підживленням з мікро та макро- елементами без азоту.


Дисбаланс фосфору (P)

Фосфор дуже важливий для проростання насіння та здорового зростання коріння. Фосфор забезпечує безпосереднє джерело енергії у всіх клітинах рослини. Це особливо важливо для молодих рослин, оскільки вони розвивається коренева система.

Які симптоми дисбалансу?
Фосфор – стимулює зростання коренів, допомагає рослині зав'язувати бутони та квіти, підвищує життєздатність та збільшує розмір насіння, він особливо необхідний у період бутонізації, на початку репродуктивного циклу рослини при переході від росту листя до формування бутонів. Культурам потрібен фосфор для утворення бутонів, насіння та квіток.
Недолік фосфору призводить до появи листя з темно-зеленим кольором з синім відливом, нижня частина старого листя набуває червонувато-фіолетового відтінок. Кінчики листя можуть виглядати обпаленими, а старе листя стає майже чорним. Листя закручуються всередину, піднімаються вгору і притискаються до стебла, стебло стає жорстким і ламким, стоншується, коріння та листя затримується у розвитку. Вплив залежить від діапазону рН грунту.
Як фосфор впливає на рослину?
Фосфор дуже важливий для проростання насіння та здорового зростання коріння. Фосфор забезпечує безпосереднє джерело енергії у всіх клітинах рослини. Це особливо важливо для молодих рослин, оскільки вони розвивається коренева система.
Фосфор міститься у рослинних білках і є важливим будівельним блоком ядра кожної живої клітини. Певні сполуки фосфору відповідають за перенесення енергії. Нестача фосфору призводить до затримки росту рослин та аномального поділу клітин, що що проявляється у аномально темно-зеленому кольору листя, також частковою зміною кута зростання листя, воно як би стирчить уперед.
Особливо чутливі рослини: плодові овочі (помідори, баклажани і т. д.), полуниця, бобові (квасоля, горох і т. д.), буряк, картопля, плодові дерева, квітучі рослини і т. д.
Які ознаки нестачі фосфору?
Видимі ознаки дефіциту фосфору: рослина залишається маленькою і жорсткою. Кінчики листя стають забарвленими (від темно-зеленого до фіолетового), цвітіння затримується або навіть відсутнє, плоди рідкісні, дрібні та кислі.
Нижнє доросле листя стає жовтуватим, а при висиханні зеленіють. Наявність пурпурових плям на листі деяких видів, таких як томати, кукурудза, салат чи капустяні рослини. При нестачі з початку розвитку рослин залишаються невеликими за висотою та їх розвиток відбувається дуже повільно. Погіршення розвитку коренів, цвітіння та зав'язування плодів. Стебла короткі та тонкі. Кількість бутонів зменшується.
Зверніть увагу, що фосфор сприяє засвоєнню магнію, тому дефіцит фосфору може призвести до дефіциту магнію, якщо останній є у невеликих кількостях.
Які ознаки надлишку фосфору?
Надлишок фосфору руйнує більшість мікроелементів (Fe, Mn, Zn та Cu). В одних випадках утворюються нерозчинні сполуки та викликає порушення на клітинному рівні, а в інших випадках обмінні процеси у рослині перешкоджають перенесенню поживних речовин від коріння до інших частин рослини.
Нестачу цих мікро-елементів іноді досить складно зв'язати з надлишком фосфору. Наприклад, надмірна кількість фосфору може перешкодити рослинам засвоювати мікроелементи, такі як залізо та цинк, викликаючи хлороз, затримку росту та жовте або знебарвлене листя.
Результат взаємодії елементів може змінюватись від одного виду до іншого і навіть від одного різновиду одного і того ж виду до іншого. Наприклад, у деяких видів кількість доступного фосфору, очевидно, позитивно впливає на рівень стійкості рослин до засолення. Тому збільшення фосфору підвищує стійкість рослини.
Повідомляється також про зменшення доступності сірки та кальцію при внесенні великих кількостей фосфатів. Що стосується кальцію це викликано утворенням нерозчинних фосфатів.
До того ж, якщо надлишок фосфору потрапляє до довколишніх водойм, це може викликати «евтрофікацію»: надмірне зростання водоростей або водоростей, виснаження кисню у воді, мертвих водних тварин і погану якість води.
Які причини дисбалансу?
Кисле і лужне середовище, а також холод та вологість ускладнюють засвоєння фосфору рослинами, що призводить до нестачі фосфора, але ж, хоча дефіцит фосфора рекомендують корегувати органічними добривам багатими на фосіор, візьміть до уваги, що фосфор може накопичуватися в грунті з часом. Таким чином, хоча використання в основному гною та компостних добрив протягом багатьох років значно покращує оранку та здоров'я грунту, це також може викликати велику проблему з фосфором у вашому грунті. Тому, можливо, більш доречно використовувати суперфосфат як ціляспрямоване добриво у випадку нестачі фосфора, яку ви легко впізнаєте по симптомам на рослині.
Як контролювати дисбаланс?
Суперфосфат вважають незамінним добривом під час перекопування ґрунту як навесні, так і восени у випадку нестачі фосфору, а додавання добрив з високим вмістом азоту та низьким вмістом фосфору полегшують засвоєння фосфору та зменшують його кількість, якщо ви помітили ознаки надлишку фосфору на ділянці.
Як поповнити дефіцит фосфору?
Додайте на кожен квадратний метр по три столові ложки суперфосфату. Багато садівників вносять його саме восени, оскільки свою повну силу він набирає через півроку — до весняного росту всіх культур на ділянці.
Суперфосфат корисний для грядок із перцями, огірками та томатами. Його обов’язково додають під яблуні, аґрус, смородину та полуницю. Перегодувати рослини суперфосфатом неможливо, адже овочі та фрукти візьмуть рівно стільки добрива, скільки їм потрібно, і ні краплі більше. Проте вносити його надмірно ми не рекомендуємо, і не варто його комбінувати з вапном, сечовиною або аміачною селітрою
Вносити гумінові добавки (компост, гній, сидерати, мульча і т. д.); це допомагає скоригувати pH, забезпечити ґрунт засвоюваним фосфором, а також освітлити (для кращого розвитку коріння) та осушити ґрунт. Для завершення додайте рибне борошно, кісткове борошно або натуральний фосфат (для кислих грунтів).
Додавання мікоризи до грунту допоможе перевести фосфор для кращого споживання рослинами, фосфору, що є в грунті, але в формах, що спочатку не засвоюються рослинами.
Як корегувати надлишок фосфору?
Якщо ви маєте високий рівень фосфору, розгляньте можливість перейти на внесення покривних культур замість додавання гною. Суміш жита та вікі - це осіння покривна культура, що витримує достатньо низьки температури. Посадіть у жовтні, полийте і перекопайте навесні – до того, як вона стане занадто великою, щоб з нею впоратися, і як мінімум за 3 тижні до посадки наступного врожаю. Зверніть увагу, що жито алелопатичне, її кореневі виділення відлякують інші рослини.
Ярі бобові покривні культури, такі як польовий горох, віка та конюшина, можуть додати необхідний азот у ваш грунт. Перед посадкою перекопайте сидерати, щоб отримати всі переваги азоту.
Додавання добрив з високим вмістом азоту та низьким вмістом фосфору полегшують засвоєння фосфору. Добавки, які слід розглянути, включають кров'яне борошно (12-0-0), рибну емульсію (5-1-1) та сечовину (46-0-0). Іони H+ викликають невелике підкислення кореневої зони, що сприяє розчинності деяких солей фосфору, які інакше залишилися б в нерозчинній формі.
Щоб запобігти попаданню надлишків фосфору (якщо вони у вас є) у водоймища пропонують посадку водопоглинаючих буферних смуг навколо вашого городу, щоб уповільнити та поглинути будь-який стік будь-якої речовини під час дощів.


Дисбаланс калію (K)

Калій відіграє основну роль у виробництві та транспортуванні цукрів та крохмалів, які рослини використовують для розвитку здорових квітів та плодів. Крім цього він відповідає за осмотичний тиск всіх частин рослини, брак калію призводить до в'янення.

Які симптоми дисбалансу?
Зі всіх макро-елементів калій споживається плодоносними рослинами у найбільшій кількості: це молоде, зростаюче листя, овочі та фрукти з високим вмістом води, коренеплоди, які запасають калій в коренях, всі ці органи рослин потребують великої кількості калію, тому що калій необхідний для підтримки осмотичного балансу — оптимального тиску, необхідного для балансу входу та виходу мінералів та води із плодів. Томати, яблука, картопля, огірки, дині, кавуни, капуста, смородина, персики, сливи, виноград, полуниця, агрус та малина, а також троянди та інші квіти - усі вони потребують вкликої кількості калію. І хоча калій більш корисний рослинам, які вирощуються для плодоношення і цвітіння, а не для листя, всі рослини потребують калій.
Навіщо рослинам потрібен калій?
Калій запускає активацію ферментів і необхідний виробництва АТФ – аденозинтрифосфата. АТФ є важливим джерелом енергії для багатьох хімічних процесів, що протікають у рослинах.
Калій швидко поглинається корінням і транспортується рослиною по судинах ксилеми і флоеми туди, де він необхідний рослині. Всі рослини потребують калію для клітинного метаболізму. Вони також є важливим інгредієнтом у виробництві білків для рослин. З цієї причини він часто присутній в молодій тканині, що розвивається. Калій пов'язаний із поглинанням вуглекислого газу, оскільки збільшення концентрації калію відстежує збільшення вмісту вуглекислого газу в рослинах.
Калій є невід'ємною частиною механізму, який перекачує інші необхідні елементи та цукру за рослиною. Іони калію (позитивно заряджені атоми калію) особливо важливі для поглинання та транспорту сахарози та глутаміну, які безпосередньо беруть участь у зростанні та метаболізмі рослин. Калій також активує ферменти, молекули, що прискорюють хімічні реакції, змінюючи форму ферментативного білка.
На рівні рослини калій регулює відкриття і закриття продихів. Продихання - це невеликі пори в листі, що забезпечують транспірацію, коли вода і кисень рослини викидаються в повітря, а вуглекислий газ поглинається. Калій також підтримує тургорний тиск - тиск води, який утримує клітини у напрузі, а рослина загалом - у вертикальному положенні.
Які ознаки нестачі калію?
Загальні симптоми дефіциту калію: рослини розвинені слабо, габітус м'який, облямівка листя варіює від жовтої до коричневої, листкова пластинка покрита коричневими плямами. У плодових дерев напружуються найстаріше листя.
Більш детально нестача калію у рослин проявляється такими ознаками:
зелена маса набуває нехарактерного для виду та сорту блакитно-сірого або сизого відтінку; листочки тьмяніють і покриваються цятками коричневого кольору;
при нестачі калію клітини ростуть нерівномірно, що спричиняє куполоподібне закручування листя, при важкій нестачі — листки висихають;
з’являються «крайові опіки» листя, краї закручуються та засихають;
рослина починає «іржавіти», починаючи з верхівки;
змінюється у нехарактерний бік форма листя, жилки листя занадто "втоплені" у тканину листя, на листі з'являються зморшки;
стебла та втечі стоншуються;
формування бутонів та цвітіння затримується;
водночас активізується утворення та зростання пасинків;
рослина уповілнює зростання і погано протистоїть грибковим інфекціям;
недолік калію призводить до поганого зберігання коренеплодів;
Які ознаки надлишку калію ?
У випадку надлишку калію рослина набагато гірше засвоює інші елементи, насамперед азот, магній, а також цинк та кальцій, ніж коли кількість калію збалансована.
Зовнішні прояви:
зменшуються міжвузля (гілки ростуть частіше);
у старого листя втрачають колір, стають сірими кінчики листя, нові ростуть дуже тонкими, з ознаками хлорозу;
листя нижнього ярусу зморщуються;
перестає наростати зелена маса;
якщо подивитися на коріння, можна побачити явище некрозу на їхніх кінчиках.
Які причини дисбалансу?
Нестача калію є розладом рослин, який найчастіше зустрічається на легких піщаних грунтах, оскільки іони калію (K+) добре розчиняються і легко вимиваються з грунтів без колоїдних часток, а також дефіцит калію поширений у крейдяних або торф'яних грунтах з низьким вмістом глини. Нестача калію зустрічається на важких глинах із поганою структурою. Більш детально про типи грунтів та їх корегування можна прочитати у нашій публікації Покращення грунту.
Які причини нестачі калію у грунті? ?
До поширених причин дефіциту калію відносяться дефіцит аерації, ущільнення, високий pH грунту (особливо у рослин, адаптованих до кислого грунту), неправильне зрошення, механічне (фізичне) пошкодження коренів, поганий дренаж (заболочування), патогени, що викликають гниття коренів, та нематоди, харчуються корінням.
Застосування занадто великої кількості кальцію та магнію може спричинити дефіцит калію; Співвідношення K/Ca та K/Mg завжди слід підтримувати на рівні вище 2 (але нижче 10, оскільки занадто велика кількість K (калію) може заважати засвоєнню кальцію та магнію).
Занадто багато калію також може перешкоджати засвоєнню деяких мікроелементів, таких як цинк. Особливо важливо враховувати цю взаємодію при використанні дуже жорсткої води з високим вмістом кальцію та магнію.
Як калій засвоююється рослинами ?
Калій обов'язково має бути присутній, оскільки він взаємодіє з фосфором, натрієм, кальцієм і магнієм як у грунті, так і всередині рослини. Але калій гірше засвоюється у кислому середовищі.
До того ж калій може знаходитися як у "доступному" для рослині вигляді, тобто в іонній або обмінній формі, а також може добре закріпитися у грунті і тоді рослина вже не може його поглинати. Використання цього необмінного калію є проблемою, оскільки процес його переведення з фіксованого стану у взаємозамінний стан вимагає часу, тому рослині доводиться чекати, перш ніж вона зможе її засвоїти.
У сільському господарстві деякі сорти більш ефективно поглинають калій і досить часто ці рослини мають підвищену стійкість до хвороб. Механізми, пов'язані з підвищеною стійкістю рослини до фітопатогенів та калієм, включають зниження проникності клітин та зниження сприйнятливості до проникнення в тканини. Кремній, який накопичується у великих кількостях за наявності достатньої кількості калію, включається до клітинних стінок, зміцнюючи епідермальний шар, який функціонує як фізичний бар'єр для патогенів. Калій також бере участь у правильному потовщенні клітинних стінок.
Як контролювати дисбаланс?
Щоб заповнити дефіцит калію, можна використовувати органіку, наприклад компост (при розкладанні він виділяє доступний калій), вермикуліт як добавку, яка покращує аерації ґрунту, а також засоби для утримання води в умовах нестачі поживних речовин.
Як виправити дефіцит калію ?
Калій у всіх цих добривах однаковий, і ця поживна речовина буде швидко доступна рослині незалежно від джерела. Основна відмінність полягає у супутніх поживних речовинах, які надходять разом із калієм. Компенсуйте дефіцит калію сульфатом/муріатом калію, нітратом калію або гідроксидом калію.
З органічних добриви візьміть деревну золу, морські водорості, ламінарію або курячий послід в органічному землеробстві.
Докладніше чим компенсувати нестачу калію можна прочитати у нашій публікації Підживлення рослин.


Дисбаланс кальцію (Ca)

Кальцій - це макроелемент, який необхідний для росту рослин та міцних клітинних стінок, тому його нестача викликає "рахіт" рослини, вона майже завжди має погану кореневу систему, квола, слабка і низькоросла, і ці умови погіршуються на кінчиках листя, квіток та плодів. Найбільш відоме порушення стану рослини через нестачу кальція - верхівкова гнилизна пасльонових культур.

Які симптоми дисбалансу?
Нестача кальція викликає "рахіт" рослини, така рослина майже завжди має погану кореневу систему, квола, слабка і низькоросла, і ці умови погіршуються на кінчиках рослини, це відбувається тому що кальцій є структурним матеріалом клітин рослин, а також тому що сполуки кальцію впливають на водопоглинаючу здатність одних клітинних речовин та водопроникність інших. Кальцій також використовується рослинними клітинами для запобігання накопиченню токсичних рослинних кислот.
Як кальцій впливає на рослину?
Кальцій є важливим елементом для росту та розвитку рослин, особливо коріння та листя. Кальцій також сприяє формуванню міцних клітинних стінок рослин. Більш здорова, стійка до хвороб рослина демонструватиме чудову стійкість до комах та шкідників.
Кальцій бере участь у транспортуванні поживних речовин та води по всій рослині. Сполуки кальцію впливають на водопоглинаючу здатність одних клітинних речовин та водопроникність інших. Кальцій використовується рослинними клітинами для запобігання накопиченню токсичних рослинних кислот.
Які ознаки нестачі кальцію?
Дефіцит кальцію може зробити рослини більш сприйнятливими до шкідників та хвороб. Рослина, якій не вистачає кальцію, менш здатна протистояти шкідникам та хворобам. Кальцій важливий для багатьох аспектів росту та розвитку рослин. Нестача кальцію може призвести до затримки росту рослин, поганого розвитку коренів та знебарвлення листя.
Кальцій є стаціонарною поживною речовиною, що означає, що рослина не може легко транспортувати її з однієї області до іншої у своїх тканинах. Ось чому молоде листя найбільш сприйнятливе до дефіциту кальцію. Оскільки рослині важко переміщати кальцій зі старих, укорінених листків у нові, вони стають коричневими.
Симптоми дефіциту кальцію спочатку проявляються на молодому листі і тканинах, зростання сповільнюється, і рослини набувають кущистого вигляду. Наймолодше листя зазвичай маленьке і деформоване, з коричневими хлоротичними плямами, що розвиваються по краях, які поширюються і зрештою об'єднуються в центрі листя.
Симптоми нестачі кальцію у рослин: коричневі або жовті кінчики по краях листя можуть бути ознакою дефіциту кальцію, як і загальний жовтий хлороз листя; повільне зростання; некроз – захворювання рослин, що викликає відмирання тканин частини рослини. Побуріння нового листя, що починається по краях і прогресує всередину, є найбільш типовою причиною некрозу. Некротичне листя зрештою опадає внаслідок цього ушкодження.
Найбільш уражаються частини, що розвиваються, такі як бутони, плоди і т.д. Листові бруньки відмирають, а молоде листя деформується скручуючи вниз. Молоде листя відмирає від країв до центру листа. Можуть розвинутися безлисті черешки.
Які симптоми верхівкової гнилизни (BER)?
Насамперед верхівковий некроз чи гниль – це фізіологічне порушення, як і жовта крона томату, обумовлене поганим засвоєнням кальцію рослиною. Кальцій погано засвоюється і погано досягає кінчиків рослини та плодів.
Кальцій життєво важливий елемегт для правильного розвитку квітів та плодів. Нестача кальцію може спричинити верхівкову гниль, стан, який вражає фрукти та овочі. Верхівкова гниль є чорне або коричневе знебарвлення, яке з'являється на кінчику квітки плода. Зміна кольору викликана нестачею кальцію в плодах.
Квіти можуть бути втрачені з рослини, в якій недостатньо кальцію, що призводить до меншої кількості плодів під час збирання врожаю. Плоди можуть набувати менших розмірів, бути деформованими чи зараженими хворобами. Верхівкова гниль квіток є однією з типових ознак нестачі кальцію в плодах.
Ознакою захворювання є поява на верхівці плоду водянистої темно-зеленої плями. Згодом пляма буріє, западає. Спочатку тканина у місці плями тверда, потім розм’якшується, особливо у вологу погоду. Через потрапляння мікроорганізмів місця плям покриваються нальотом, і плід загниває.
Більш детально ми розглядаємо цю хворобу у публікації Контроль хвороб.
Які симптоми надлишку калція?
Численні проблеми з рослинами можуть виникнути через надто велику кількість кальцію. Кількість кальцію в ґрунті та швидкість зміни pH визначають серйозність проблеми. Надмірне споживання кальцію вплине на те, наскільки добре засвоюються калій, магній та залізо. І побачите формування симптомів цих дефіцитів. Уникайте перегодовування рослин, тому що це негативно позначиться на їхньому загальному зростанні.
Типові симптоми надлишку кальцію в рослинах:
Помаранчеві та червоні плями на листі;
Листя злегка никнуть;
Затримка зростання;
Рослина демонструє дефіцит магнію, заліза та калію.
Які причини дисбалансу?
Основні причини дефіциту кальцію - це нестача кальцію в грунті, який виникає, зазвичай, на засолених і піщаних грунтах із низькою вологоємкістю, або проблеми з засвоюванням кальцію рослинами, що відбувається у несприятливих умовах розвитку рослин, в основному, це спека або низька вологість повітря та грунту, яка виникає якщо рослину неправльно поливають. Докладніше про правильний полив та норми витрати води на рослину читайте у нашій публікації Полив рослин.
Основні причини дефіциту кальцію
На відміну від деяких інших поживних речовин, які потрапляють у коріння рослин шляхом дифузії, кальцій засвоюється рослиною головним чином у процесі, що називається масовим потоком. Масовий потік виникає, коли вода переносить розчинену поживну речовину в корінь рослини. Це означає, що кальцій в основному надходить у рослину через воду, що поглинається корінням. Якщо рослина надходить недостатньо води, вона може отримати необхідний їй кальцій, навіть якщо кальцію в грунті багато. В результаті рослина починає виявляти ознаки дефіциту кальцію.
Кальцій є. Ваші рослини просто не одержують його. Верхівкова гнилизна особливо часто зустрічається у томатів, що вирощуються в контейнерах, або в роки нерегулярних опадів. Коли овочеві рослини зазнають посушливих періодів, кальцій не може потрапити в плоди, де він необхідний для правильного росту. Це призводить до дефіциту кальцію та вершинної гнилі.
Інші можливі причини нестачі кальцію - дефіцит фосфору. Блокування всмоктування кальцію за рахунок антагонізму з калієм, магнієм та аміачним азотом. Останнє може бути доцільним при внесенні хімічних добрив.
Дефецит кальцію у грунті виникає, зазвичай, на засолених і піщаних грунтах із низькою вологоємкістю. Ще одна причина - грунт недостатньо теплий або / чи солоність грунту занадто висока.
Коріння у поганому стані може також стати проблемою у засвоюванні кальцію рослинами. Занадто глибоке розпушування може викликати пошкодження кореневої системи.
Як контролювати дисбаланс?
Є кілька способів заповнити дефіцит кальцію у рослин: додати вапно в грунт, кальцієві добрива, гіпс (дигідрат сульфату кальцію), кісткове борошно чи подрібнену яєчну шкаралупу, а також можна обприскати рослину розчином сульфату магнію (англійска або соль Епсома), яка допомагає зробити кальцій доступнішим для рослин за рахунок магнія, а сірка у складі сульфату магнію допомагає покращити загальну родючість грунту.
Що робити у випадку дефіциту кальцію?
Спрей з кальцієм:
Змішайте одну чайну ложку оцту та одну чайну ложку нітрату кальцію в одному літрі води. Ви можете нанести спрей на грунт навколо рослин або прямо на листя.
Обов'язково дотримуйтесь інструкцій на упаковці нітрату кальцію, оскільки занадто багато може бути шкідливим для ваших рослин.
Більш детально про підживлення кальцієм (Ca) дивіться у нашій публікації Підживлення рослин (тема: Інші макро-елементи).


Дисбаланс магнію (Mg)

Магній - це макроелемент, який необхідний для синтезу хлорофілу, який бере участь у синтезі глюкози в живих рослинних клітинах. Якщо магнію не вистачає, хлорофіл не утворюється та рослина не зеленіє, зупиняє зростання і демонструє карликовість.

Які симптоми дисбалансу?
Магній необхідний для синтезу хлорофілу (10-20% від загальної кількості магнію, що поглинажться рослиноюйде на синтез хлорофілу), який бере участь у синтезі глюкози в живих рослинних клітинах, якщо магнію не вистачає, хлорофіл не утворюється та рослина не зеленіє, оскільки вона не може виробляти вуглеводи, то зупиняє зростання і демонструє карликовість.
Як магній впливає на рослину?
Найбільша частина магнію, який поглинає рослина, витрачається на активацію ферментів вуглеводного та білкового обміну. Рослини засвоюють вуглекислий газ, разом із водою і за допомогою магнію перетворюють їх у вуглеводи. Потім магній приймає участь у транспортуванні цукра до коріння. Нижні відростки використовують вуглеводи, як харчування, розростаються, поглинають більше вологи та пластичних речовин.
Тобто, магній допомагає рослині "перетравлювати" зайвий азот, наприклад, коли виникає посуха і рослина переходить на режим зниженої активності, і не встигає переробити надлишок цукрів, які утворилися від продовження процессів фотосинтезу під яскравим сонцем. Ці надлишки починають руйнувати білки, нуклеїнові кислоти, які закінчується, у кращому разі, опіками листя, у гіршому – загибеллю рослини, якщо рослині не вистачає магнію для засвоєення зайвих поживних елементів, а саме - азоту та фосфору.
Які ознаки нестачі магнію?
Нестача магнію викликає повільне зростання рослини, листя стає блідо-жовтими, іноді тільки по зовнішніх краях. Нове зростання може бути жовтим із темними плямами. Нижнє доросле листя пожовкле (хлоротичні) між жилками, схоже на залізний хлороз. Якщо дефіцит магнію збільшується, у хлоротичній тканині виникають чорні некротичні плями.
Дефіцит магнію впливає на колір листя, характерною ознакою є міжжжилковий хлороз, коли жилки залишаються зеленими, а між ними виникають жовті ділянки, які пізніше некротизуються ста стають темними і сухими, як попіл. Також можливі симптоми зменшення розміру листя та його опадання, зазвичай, знизу рослини.
Які ознаки надлишку магнію?
Високий рівень магнію може конкурувати з поглинанням рослин кальцію або калію і може викликати дефіцит у рослинній тканині.
Надлишок магнію перешкоджає засвоєнню кальцію, і у рослини виявляються загальні симптоми надлишку солей: уповільнений ріст та темне забарвлення рослин.
Які причини дисбалансу?
Для того, щоб магній з'явився всередині рослини, потрібно, щоб рослина мала змогу поглинати його з грунту. Перешкоджає рослинам засвоювати магній кислий та піщаний грунт, а також деякі елементи, які є антагоністами магнію у грунті, а саме калій, кальцій, амонійний азот, фосфор, залізо, алюміній. Тобто ці елементи блокують засвоєння Mg. А ще він не поглинається, якщо грунт пересушений або надто мокрий.
Як контролювати дисбаланс?
Позакореневе обприскування рослин розчином сульфату магнію (англійска або соль Епсома) допомагає зробити інші елементи живлення доступнішими для рослин за рахунок магнія, а сірка допомагає покращити загальну родючість грунту, наприклад, нестача кальцію та магнію може бути навіть більш шкідливою для рослин, ніж дефіцит одного тільки кальцію.
Як приготувати розчин сульфату магнію?
Обприскуйте рослини магнієм по листу. Найкраще використовувати сульфат магнію, пакунок порошку магнію сульфату, який продається у аптеках, містить 25 г.
5% розчин сульфату магнію:
Одна чайна ложка без гірки (5 г) порошку сульфату магнію на 1 літр води з розрахунку використання 1 літру на 1 м2 Ви можете або нанести суміш на грунт навколо ваших рослин, або розпорошити її безпосередньо на листя.
Розчініть 5 г на 1 літр води з розрахунку використання на 1 м2. його у 10 літрах води та розпорошуйте на 5 м2 ваших овочевих грядок. Овочам необхідно вносити 15 г добрива на 1 кв. м. Найкраще обробляти ділянки до перекопування восени. Якщо вам необхідно обприскувати ділянку, то використовуйте 25 г магнезії на 10 л води з розрахунком на 5 кв м. Для позакореневого підживлення готують 5% розчин (10 г на 5 л теплої води, краще розчиняється). Пакунок порошку магнію сульфату, який продається у аптеках, містить 25 г. 5% розчин 200 — 300 л на гектар
Більш детально про підживлення магнієм (Mg) дивіться у нашій публікації Підживлення рослин (тема: Інші макро-елементи).


Дисбаланс сірки (S)

Такий макроелемент як сірка (S) сприяє використанню азоту та створенню хлорофілу та білків. Нове листя від блідо-зеленого до темно-жовтого є поширеним симптомом дефіциту поживних речовин для рослин через нестачу сірки.

Які симптоми дисбалансу?
Сірка сприяє використанню азоту та створенню хлорофілу та білків. Нове листя від блідо-зеленого до темно-жовтого є поширеним симптомом дефіциту поживних речовин для рослин через нестачу сірки.
Які рослина використовує сірку?
Сірка є компонентом амінокислот, необхідних для синтезу білків. Вона грає важливу роль у процесі фотосинтезу, пов'язує вільний натрій з атмосфери, підвищує стійкість до хвороб та робить рослину стійкою до стресу, викликаного посухою.
Сірка також є компонентом декількох вторинних метаболітів рослин та необхідна для фізіологічних функцій рослин, росту та розвитку. Потреба рослин у сірці залежить від видів рослин та їх стадій розвитку. Наприклад, під час розвитку насіння та вегетативного зростання потрібна більша кількість сірки.
Які ознаки нестачі сірки?
Спочатку уражуються тканини та молоде листя. З'являється хлороз молодого листя і поступово поширюється на вся рослина. Зростання сповільнюється, нове листя стає карликовим, на деревах стає менше гілок. На черешках і краях листя можуть з'явитися червоні або пурпурові відтінки. Нерви листя здаються дуже помітними. В'янення листя та хлоротичних плям немає.
Нове листя від блідо-зеленого до темно-жовтого є поширеним симптомом дефіциту сірки. У деяких культур (наприклад, у ріпаку) листя може скручуватися і набувати пурпурового відтінку. Дефіцит азоту або сірки в рослинах діагностується за подібними ознаками пожовтіння, тому дуже важливо помітити, чи починається проблема на новому або зрілому листі.
Пожовтіння, висихання та жорсткість молодого листя вказує на нестачу сірки. Сірка є компонентом амінокислот, необхідних для синтезу білків. Вона грає важливу роль у процесі фотосинтезу, пов'язує вільний натрій з атмосфери, підвищує стійкість до хвороб та робить рослину стійкою до стресу, викликаного посухою.
Симптоми нестачі сірки досить легко сплутати з нестачею азоту. Якщо ви підживлюєте рослини з блідним чи пожовтілим листям азотними добривами, та це не впливає на рослину, тоді, мабуть ви зіткнулися саме з нестачею сірки.
Show more
Які причини дисбалансу?
Органічна сірка є основним джерелом сірки, що використовується рослинами. Таким чином, органічний вміст ґрунту має вирішальне значення, і якщо він низький, це призведе до дефіциту сірки в рослинах.
Які можуть бути причини нестачі сірки?
Органічна сірка стає доступною для рослин через мінералізацію, яку здійснюють мікроорганізми. Ця мікробна активність залежить від температури ґрунту, а також від вмісту вологи. Мікробна активність знижується в холодних та надмірно вологих чи сухих умовах, тим самим зменшуючи доступність сірки з органічної речовини ґрунту для рослин.
Нестача сірки може сильно змінюватись на рівні поля, оскільки доступність сірки в ґрунті значно відрізняється від органічної речовини та текстури ґрунту. Дефіцит сірки часто спостерігається в піщаному ґрунті, з низьким вмістом органічної речовини та на високих ділянках поля. Однак у областях з високим вмістом органічної речовини, з нижчою та тяжчою текстурою сірки зазвичай достатньо.
Як контролювати дисбаланс?
Для подолання дефіциту сірки можна використовувати хімічні добрива, гній, компост чи органічні речовини.
Корегування добривами
Виберіть сульфат калію, кізерит або сульфат магнію/амонію. Зверніть увагу на наявність інших елементів у з'єднаннях. Компостовані гриби – популярний метод поповнення дефіциту сірки в органічному землеробстві.
Більш детально про підживлення добривами з вмістом сірки (S) дивіться у нашій публікації Підживлення рослин (тема: Інші макро-елементи).


Дисбаланси інших мікроелементів

Рослинам потрібні невеликі кількості мікро-елементів, а саме міді (Cu), сірки (S), молібдену (Mo), цинку (Zn), бору (B), марганцю (Mn) та інших, як каталізаторів усіх основних процесів рослини. Відсутність деяких мікроелементів може призвести рослини до абіотичних порушень.

Дисбаланс міді (Cu)
Мідь (Cu) підвищує активність рослинності, іони міді є важливими компонентами ферментів, тому вона потрібна у всіх внутрішніх процесах рослини - від фотосинтезу до дихання, а саме у процесі поглинання та перетворення азоту, а також іонів заліза і марганцю. Іони міді є важливими компонентами ферментів. Речовина також відповідає за правильну побудову тканин. Засуха перешкоджає засвоєнню міді,
Мідь (Cu)
Дефіцит міді проявляється пожовтінням і некрозом, в'яненням листя, листя може стати млявим, скручуватися або опадати, поганим цвітінням, порушенням розвитку і т. д. Характерною ознакою нестачі міді є синьо-зелене листя, наприклад, у овочів та кукурудзи. Нестача міді приводить до порушення у формуванні коренеплодів та його зовнішнього покриття і взагалі, до затримки зростання рослини в цілому. Мідь відповідає за виробництво насіння, тому її нестача призведе до дрібних зерен або до втрати врожаю. Використовуйте розчин сульфату міді як обприскувач для листя.
Мідь важлива для фотосинтезу, і навіть багатьох ферментативних процесів. При нестачі міді листя буде темно-зеленим, але рослини будуть хирлявими. У деяких районах це рідкість. Якщо ви помітили симптоми дефіциту, застосовуйте добриво, що містить мідь
Найбільше уражається молоде листя. Молоде листя втрачає тургор (скочується) і має ділянки некрозу. На зрілому листі з'являються зів'ялі сірі ділянки.
Нестача міді приводить до порушення у формуванні коренеплодів та його зовнішнього покриття. Затримка зростання. Листя може стати млявим, скручуватися або опадати. Насіннєві стебла також стають млявими та нахиляються. Мідь необхідна у процесі поглинання та перетворення азоту, а також іонів заліза і марганцю. Іони міді є важливими компонентами ферментів. Речовина також відповідає за правильну побудову тканин. Взаємодії між конкретними макро- та мікроелементами теж важливі, наприклад, мідь бере участь у синтезі та фотосинтезі хлорофілу. Засуха перешкоджає засвоєнню міді,
Дисбаланс заліза (Fe)
Рослина використовує залізо (Fe) для утворення хлорофілу, а також для виробництва ферментів та білків, тому його недолік вплине на зростання, зазвичай, рослини з дефіцитом заліза низькорослі та мають блідо-зелене, жовтувате або білувате листя з некротичними точками.
Залізо (Fe)
Вплив нестачі заліза проявляється на молодих частинах рослини. Кінцеві нирки залишаються живими, але хлоротичними, без некротичних плям. Молоде листя виявляє хлороз, але не в'яне. Згодом вони повністю біліють.
Якщо нестача заліза відбувається наприкінці літа, на дорослому листі можна побачити міжжилковий хлороз, некротичних плям немає, жилки зелені. Зелений колір рослини поновлюється після введення заліза.
Для корегування заліза ви можете використовувати добрива з мікро-елементами, наприклад, сульфат заліза, або хелатні сполуки заліза. Хелатні сполуки заліза або 0,1% сульфат заліза краще застосовувати як листовий спрей.
Листова обробка: З'єднання заліза, що розпорошується на листя, дають найбільш швидку, але тимчасову відповідь. Зазвичай зелені плями можна побачити на листі через кілька днів після розпилення. Повторні обробки необхідні у міру появи нового листя.
Більш детально про підживлення добривами з залізом (Fe) дивіться у нашій публікації Підживлення рослин (тема: Добрива з мікроелементами).
Дисбаланс молібдену (Mo)
Молібден (Mo) бере участь у перетворенні азоту на аміак (азотфіксація), тому малі дози цього елементу у грунті просто необхідні, недолік молібдену діагностується по жовтуватих краях та блідо-зелених центрах старого листя.
Молібден (Mo)
У разі нестачі молібдену старе листя жовтіє, листя, що залишилося, стає світло-зеленим. Листя може стати вузьким та деформованим. Плями з блідо-зеленим коліром можуть прогресувати до некрозу. Симптоми іноді плутають з дефіцитом азоту. Годуйте листя своїх культур додатками, що містять молібден.
Поширена дія на всю рослину. З'являється спочатку на найстарішому листі. Хлороз проявляється по всьому листку. Краї листя відмирають, стають коричневими. Нове листя стає вузьким і деформованим. Надлишок молібдену можна виявити за яскраво-оранжевим кольором листя.
Годуйте листя своїх культур додатками, що містять молібден.
Дисбаланс цинку (Zn)
У разі нестачі цинку на на нижньому дорослому листі розвивається хлороз, краї листя втягуються, між жилками з'являються великі некротичні плями, нове листя маленьке, а квітконоси короткі. Через листя відбувається постійне витіснення води (гуттація). Використання добрив з цинком може стати обмеженим при високому рН грунту. При нестачі цинку обробіть пошкоджене листя сульфатом/хелатом цинку.
Цинк (Zn)
Поряд з іншими елементами цинк сприяє зростанню рослинності. Культури сигналізують про дефіцит Zn через: маленьке, хлоротичне, бронзове або плямисте нове листя з пожовтінням між жилками, а також певні ознаки у різних культур, наприклад, білі бутони є своєрідною ознакою дефіциту цинку у кукурудзи, а у хрестоцвітів та цибулин - порушення стрілкування. Кінцеве листя може утворювати прикореневу розетку. Високі рівні рН можуть викликати дефіцит цинку. Обробіть пошкоджене листя сульфатом/хелатом цинку.
Дисбаланс бору (В)
Бор використовується для дублювання клітин, правильного використання води та переміщення цукрів, тому нестача бору призводить до того, що у рослини не утворюються здорові бруньки та кінчики коренів, також відомою ознакою борного голодування на хвойних і листяних деревах є так звані "відьомини мітли" через аномальний бічне утворення пагонів. Уникайте кислих ґрунтів із pH нижче 5,5. Удобрюйте рослини та використовуйте добрива із вмістом бору.
Бор (В)
Такий кущистий або "розетковий" вигляд характерний для дефіциту бору, іншими ознаками є деформоване, крихітне, тендітне, а іноді і іржаве нове листя. Зріле листя стає блискучим і темно-зеленим. Також можливе погане зростання стебла та коріння. Термінальні (кінцеві) бруньки можуть відмирати. Усуньте дефіцит бору розведеною бурою або борною кислотою.
Дефіцит бору (В): Ефект помітний молодих частинах рослини. Кінцеві бруньки відмирають. Молоде листя біля основи світло-зелене, звідти відмирає На молодому листі спостерігається некроз і равликоподібна деформація. Значне зменшення розміру коріння. Потреби у борі сильно різняться залежно від виду. Кінці пагонів чахнуть, м'якоть коркова.
Дисбаланс марганцю (Mn)
Рослина вимагає марганцу тому що він бере участь у процесах утворення хлорофілу та клітинного дихання (розщеплення вуглеводів на воду і вуглекислий газ з використанням енергії, що при цьому вивільняється), розмноження клітин, а також в перетворенні одного виду вуглеводів в інший вид.
Марганець (Mn)
Наслідки дефіциту марганцу включають крихітний розмір, погане вкорінення та пагони, жовтуваті фрагменти між жилками та темні чи некротичні точки. Використовуйте сульфат/хелат марганцю для обробки листя рослин.
Дефіцит марганцю (Mn): Найбільше уражаються молоді тканини. Кінцеві бруньки живі, але хлоротичні. Нездатність зацвісти. У міру збереження дефіциту листя виявляють хлороз і набувають сірого кольору. На молодому листі є невеликі некротичні плями, особливо біля жилок, але жилки зелені.
Використовуйте сульфат/хелат марганцю для обробки листя рослин.
Дисбаланс хлору (Cl)
Дефіцит хлору (Cl) найбільш вражає молоде листя, з'являються симптоми хлорозу та в'янення молодого листя, кінцеві бруньки живі, але некротизуються. Деякі рослини, наприклад виноград та авокадо, виявляють токсичність при високих концентраціях хлору.

Кліматичні фактори

Погодні умови, такі як підвищення температури, посухи, повені, засолення та підвищений рівень CO2, негативно впливають на зростання рослин, порушуючи їх фізіологічні процеси, активність ферментів та доступність води і поживних речовин, чим викликають окислювальний стрес у клітинах, а також знижують природний захист від шкідників та збудників хвороб.

Посуха та нестача води для поливу рослин є одним із найважливіших екологічних стресів, який викликає зниження врожайності через негативний вплив на зростання і фізіологію рослин. Водний дефіцит виникає, коли швидкість випаровування води з поверхні листа вища, ніж споживання води корінням. Цей дисбаланс між поглинанням води та втратою води може бути викликаний декількома факторами, включаючи недостатню кількість опадів, високу потребу у випаровуванні (аномально високі температури - посуха), зниження рівня грунтових вод та затримку води частинками грунту та інше.

Зіткнувшись з будь-яким температурним стресом, нерухомі рослини розвинули складні регуляторні механізми, щоб адаптуватися до стресу або чинити опір йому протягом тривалого періоду природного відбору. Але в короткочасному періоді - за один сезон, такі стреси викликають у рослин фізіологічні (абіотичні) розлади, які часто призводять до загибелі або пошкодженню рослини, а також зниженню врожаю.



Сонячний опік

Сонячний опік спостерігається здебільшого в південних районах на сортах томатів із малою кількістю листя. На плодах утворюються білі тверді плями. На зрілих червоних плодах плями бувають жовтого кольору. Іноді плями від опіку мають вигляд водянистих плям, які згодом підсихають, і уражена тканина випадає. Такі плоди нерівномірно достигають, втрачають смак і товарний вигляд.

Які симптоми?
Симптоми сонячного опіку на молодому ніжному листі чи на плодах з тонкою шкіркою - знебарвлена або жовтувато-коричнева ділянка на той стороні, яка зізнала надмірну дію сонячного світла.
Симптоми сонячного опіку
Сонячний опік рослин визначається як пошкодження тканин рослин внаслідок надмірної дії сонячного світла на ніжні частини рослини, це молоде листя та плоди з тонкою шкіркою, наприклад, у перцю чи томатів.
Це виглядає як знебарвлена або жовтувато-коричнева ділянка на стороні плода або листка, які зазнали впливу полуденного сонця. Зазвичай, сонячний опік починається з молодого листя, яке швидко стає сухим і хрустким на дотик, коричневого або білого кольору з бежевим відтінком (знебарвлений). Сильний сонячний опік - лист, що обсипається при дотику.
Розрізняють три різні типи сонячних опіків фруктів: фотоокислювальний сонячний опік, побуріння від сонячного опіку та некроз епідермісу. Якщо фрукти піддаються надмірному впливу сонячного тепла, шкірка може стати коричневою або чорною. Сильний сонячний опік часто може спричинити поверхневу тріщину. Фрукти використовують механізми самозахисту від цього стресу за допомогою вироблення ферментативних та неферментативних антиоксидантів.
Які причини?
Які причини виникнення сонячного опіку?
Сонячний опік спостерігається здебільшого в південних районах на сортах рослин з м'ясистими плодами та із малою кількістю листя, якого не вистачає, щоб затулити плоди від сонця.
Посуха може сприяти виникненню сонячних опіків за рахунок зменшення затінення листя та розміру плодів.
Як контролювати?
Кращий спосіб позбутися сонячних опіків - повністю їх уникати.
Що робити?
Після опіку уражене листя та плоди практично мертві. Плоди їстівні, якщо пошкоджена не надто велика частина - просто виріжте цю область. Однак, якщо є чорна пліснява або плід почав гнити, краще вікинути.
Спробуйте використовувати затіняючу тканину чи за допомогою мішковини, яку прикріплюють до рами з дерев'яних рейок, в результаті чого вийде конструкція, схожа на намет. Ще одним варіантом є посадка більш високих рослин, наприклад, кукурудзи, соняшника чи овочів на шпалері із західного боку.
Не робіть обрізку фруктових дерев в кінці літа перед збиранням урожаю.
Висаджуйте види та сорти, які стійкі до цього стресу.
Обрізаючи та формуючи рослини, залишайте достатньо листя над плодами.
Використовуйте ефективне зрошення та проміжні культури для затінення.


Морозобоїни

Тріщини від сонячних опіків та морозів можуть з'явитися навіть на найздоровіших деревах. Вони виникають, коли різкі коливання температури змушують воду у дереві розширюватись, а потім стискатися. Таке зимове пошкодження дерев зазвичай відбувається на південній стороні дерева або в ослабленій деревині з ранами у корі.

Які симптоми?
Морозобоїна або морозна тріщина або південно-західний рак - це форма пошкодження кори дерева, яка іноді зустрічається на деревах з тонкою корою і виглядає як вертикальні тріщини на звернених на південь поверхнях стовбурів дерев.
Симптоми морозобоїн
Морозна тріщина відрізняється від сонячного опіку та сонячної тріщини і фізично відрізняється від звичайних характеристик грубої кори, які спостерігаються у зрілих дубів, сосен, тополь та інших видів дерев.
Хоча морозобійні тріщини можуть досягати кількох метрів у довжину, ці тріщини зазвичай стають помітними лише напровесні; часто зустрічаються на південно-західній стороні дерева. Ці тріщини можуть загоюватися влітку і знову відкриватися взимку, так що послідовне розтріскування та загоєння протягом ряду років призводить до утворення «морозобійних ребер» на боках уражених дерев.
Деревина під морозобійною тріщиною рідко ушкоджується. Тріщини зазвичай беруть початок біля основи стовбура і простягаються від метра до декількох метрів вгору. На місці пошкодження часто виявляється деяка зміна кольору.
Морозні тріщини часто є місцями проникнення організмів, що викликають гниття деревини, включаючи комах, грибки та бактерії.
Які причини?
Більшість дерев та чагарників, які витривалі для вашого регіону і добре вкоренилися до зими, залишатимуться у стані спокою у найхолодніші місяці. Проблема виникає, коли температура стрибає вгору і вниз — відлига в середині зими, за якою слід повернутись до зимових холодів або різке похолодання навесні після початку нового зростання.
Які причини виникнення морозобоїн?
Морозні тріщини часто є наслідком якоїсь слабкості кори, що трапилася з деревом раніше. Пізньої зими і ранньої весни вода у флоемі, відомої як внутрішня кора, і в ксілемі, відомої як деревина, розширюється і стискується під впливом температур, що часто змінюються. Деревина, яка будь-яким чином пошкоджена, не стискується так само, як і здорова деревина. Швидке розширення та стиснення води в деревині та корі, особливо при швидкому падінні нічних температур, може призвести до морозної тріщини, яка часто супроводжується гучним вибуховим звуком.
Дослідження показують, що основною причиною є «морозне усадження» через замерзання вологи клітинної стінки в просвіти клітин деревини. Іншими причинами є розширення замерзаючої води у просвітах клітин та, крім того, утворення крижаних лінз усередині деревини. Як уже говорилося, попередні дефекти, такі як рани, обрубки гілок і т. д. в стовбурах дерев, діють як концентратори стресу і викликають морозне розтріскування.
Взимку, коли сонце сідає або небо затягується хмарами, температура дерева падає дуже швидко, і оскільки кора остигає швидше, а деревина стискається повільніше, кора розривається з довгою тріщиною, іноді зі звуком, подібним до пострілу з гвинтівки. Холодні, ясні, сонячні дні найбільш схильні до розтріскування від морозу, особливо тому, що теплова енергія від низького Сонця в зимовий день може бути вищою, ніж у будь-яку іншу пору року.
Дерева, що ростуть на погано дренованих ділянках, більш схильні до розтріскування від морозу, ніж ті, які ростуть на більш сухих, краще дренованих грунтах. [8] Дерева, що раптово залишилися відкритими після вирубки, дуже сприйнятливі.
Як контролювати?
Відмова від використання добрив наприкінці вегетаційного періоду може знизити частоту появи тріщин, а також захистити кору молодих дерев від фізичних пошкоджень, наприклад, від газонокосарок, бамперів автомобілів, тварин, що пасуться, лопат, тримерів і т. д. Захистіть молоді дерева взимку за допомогою паперової плівки від рівня землі до перших основних гілок.
Що робити?
Більшість видів дерев намагаються самостійно запечатати краї ран, утворюючи мозоль. Мозоль або рослинний калус являє собою зростаючу масу неорганізованих клітин рослинної паренхіми. У живих рослин калусні клітини - це ті клітини, які покривають рану рослини.
Краї рани починають формувати цю мозоль протягом першого сезону зростання після появи тріщини, і шар мозольної нарости буде продовжувати зростати, і через багато років рана може повністю закритися. Загоєна рана з утворенням каллюсу може з часом навіть формувати бруньки та коріння (якщо знаходиться біля основи рослини)

Неправильний догляд за рослинами

Неправильний догляд за рослинами призводить до фізіологічних порушень на всіх етапах розвитку рослини. Зміна агротехніки та дотримання правил поливу, підживлення, обрізки та розмноження рослин, а також постійне покращення продуктивності грунту знизить ризики виникнення абіотичних розладів до мінімуму.



Опік пестицидами

На жаль, ми не сфотографували свою яблуню після опіку фунгіцидами, тому ставимо чужу, схожу на наші симптоми, фотографію. Яблуня після цього скинула всі листя та квіти, до кінця літа листя відновилося, але яблуню дуже шкода. Ми оприскували яблуні проти парші каптаном з додаванням інсектицидів, і такі опіки були тільки на яблуні сорту гала.

Які симптоми?
Опік від добрива або пестициду (так, навіть несинтетичних пестицидів, таких як інсектицидні мила та олії) зазвичай легко діагностувати, якщо ви знаєте час останнього застосування і коли з'явилися симптоми. Застосовуючи сухі добрива, будьте обережні, щоб не залишити залишків добрив на листі рослин.
Симптоми опіку пестицидами
Опік листя; деформація; пожовтіння листя; можливо опад листя та квітів.
Які причини?
Неправильне використання або неправильне застосування добрив чи пестицидів може завдати шкоди рослинам. Неправильне застосування включає залишення добрив на листі рослин; використання пестицидів у поєднанні з іншими несумісними добавками; використання пестицидів або добрив у занадто спекотну, вологу чи похмуру погоду. Опік від пестицидів також може бути спричинений ненавмисним дрейфом пестицидів.
Як контролювати?
Розпорошення добрив або пестицидів завжди слід проводити відповідно до етикетки продукту, щоб уникнути неправильної реакції рослини на обприскування.
Розпорошення добрив або пестицидів завжди слід проводити відповідно до етикетки продукту, щоб уникнути неправильної реакції рослини на обприскування.


Перезволоження грунту

На фотографії листя розсади томатів, на якому з'явилися пухирі від перезволоження грунту. Рослина також може скручувати листя униз, це теж характерний симптом перезволоження, так рослина збільшує обсяг листя, щоб випаровувати надлишок води у грунті.

Які симптоми?
Якщо це не водні або болотяні рослини, більшості рослин не дуже подобається сидіти в заболоченому грунті - тонкі коріння, які ростуть з основних коренів рослини, потребують повітря і води, надлишок води по суті втопить вашу рослину.
Як впізнати перезволоження грунту?
Ви можете визначити, чи перезволожується ваш ґрунт, звернувши увагу на наступне:
Вода накопичується на поверхні ґрунту або навколо рослини.
Вода повільно йде.
Фізична перевірка пальцем створює відчуття, ніби ви вдавлюєте щось у в'язку масу, а не в ґрунт.
Коли ви поливаєте садові горщики та контейнери, вода не зливається через дренажний отвір у основі.
Ваша рослина в'яне, скидає листя або жовтіє (хоча будьте обережні, це також може бути ознакою нестачі води!)
Які причини?
Симптоми перезволоження можуть проявляти себе по різному: це можуть бути пухирі на листі, серучене униз листя тощо, але всі вони схожі тим, що рослина будь-яким способом намагається збільшити площу листя для більшого випаровування зайвої води.
Які причини виникнення пухирів на листі?
Пухирі на нижній стороні листя розсади – це не хвороба, а фізіологічне порушення. Це відбувається, коли рослина поглинає воду швидше, ніж може її використовувати, або випаровує її через пори на нижній стороні листя, звані продихами. Всередині окремих клітин листа накопичується занадто багато води та тиску, що призводить до їх здуття, а потім до розриву. Мертві клітини нагадують шишку або пухир, в основному на нижній стороні листя. Це може статися при перезволоженні ґрунту, при високій вологості та низьких температурах.
Сильно уражене пухирями листя може деформуватися, жовтіти і опадати. Тим не менш, злегка уражені рослини можуть оговтатися від набряку і зрештою дати новий здоровий ріст.
Які причини перезволоження грунту?
Температури рослини та повітря різні, оскільки рослина здатна охолоджуватися за рахунок випаровування та нагріватися за рахунок опромінення. Рослини прагнуть досягти оптимальної температури, і для цього важливу роль відіграє баланс між температурою повітря, відносною вологістю і освітленістю. За наявності великої кількості світла рослина нагрівається, що створює різницю температур між рослиною та повітрям. Щоб охолонути, рослині необхідно збільшити швидкість транспірації (випаровування води), і, якщо обсягу листя не вистачає для цього, на листі, щоб типу збільшити об `єм, з'являються пухирі або листя скручується униз, збільшуючи площу для випаровування.
Якщо ви поливаєте свої рослини правильно і корегуєте графік поливу з погодними умовами, або, як у випадку з розсадою - з температурою і освітленням у приміщенні, ви тим самим знижуєте ризики перезволоження рослин. Біль детально про полив читайте у нашій публікації Полив рослин.
Як контролювати?
Додайте до грунту садового піску, перліту або вермікуліту, це запобігає ущільненню грунту, який містить дрібні частинки ґрунту, напииклад, компост, і створить більш рихле, вільно дреноване грунтове середовище для ваших рослин.
Що робити, щоб уникнути перезволоження грунту у контейнерах?
Підніміть горщики над землею за допомогою цегли, плитки і т.д., поки ви не заблокуєте дренажний отвір під горщиком. Це забезпечить легкий злив надлишків води з компосту, і горщик не буде схильний до ризику опинитися в калюжі.
Розмістіть контейнери в більш захищеному місці, щоб вони не піддавалися впливу сильних злив або води, що стікає з дахів, карнизів, зламаних водостоків або дренажних систем з балконів нагорі (якщо ви живете у квартирі).
Як виправити проблему?
Скоротіть полив та дайте рослинам трохи підсохнути між поливами.
Уникайте надмірного добрива.
Помістіть вентилятор на рослини в щадному режимі, щоб покращити циркуляцію повітря в приміщенні або теплиці.
Збільшіть температуру, якщо це можливо.
Якщо на овочах є квіти або зав'язь, видаліть їх, тому що плоди будуть гіркими на смак, якщо їх залишити для дозрівання.


Деформація плодів

Деформація плодів, до яких ми відносимо і розтріскування плоду, виглядають досить різноманітно, але причини у них однакові. Перегодовування рослин азотом та іншими добривами, нерівномірний полив, коливання температур або довготривалі періоди холодної чи занадто високої температури - все це викликає стрес у рослини, і як наслідок, проблеми з запиленням, які і викликають більшість деформацій та розтріскування плодів.

Які симптоми?
Існує два типи розтріскування плодів: радіальне та концентричне: радіальні тріщини розвиваються на плодоніжці (стебельному кінці плода) і розходяться назовні, а концентричні тріщини утворюються у вигляді кругового малюнка на плоді навколо плодоніжки.
Симптоми розтріскування плодів
Обидва типи розтріскування є результатом коливань зростання плоду рослини. Все, що впливає на стійке, рівномірне зростання рослини, може викликати розтріскування. Нерівномірна вологість ґрунту, ймовірно, є основною причиною цього розладу.
Тріщини іноді можуть загоюватися і ставати грубими, не впливаючи істотно на якість плодів, крім естетики, або вони можуть залишатися відкритими та вологими, стаючи місцем високого ризику гниття.
Симптоми деформації плодів
Деформація плодів. У гарбузових (огірки, кабачки, кавуни) особливо помітна ця деформація, огірки стають схожі на гачки або роздмухуються як бочка.
Томати теж дивують різноманіттям форм деформації, аномальне розтріскування та ямочки на томатах виглядають як мордочка маленької кішки. Котяча деформація відноситься до типу фізіологічних ушкоджень, що вражають томати, і представлена рубцями та порожнинами біля квіткового кінця. Котяча морда виявляється у неправильному формуванні та розтріскуванні плодів на кінці квітки, часто оголюючи гнізда.
Catfacing – це деформація, що виникає під час формування квітки та знаходиться на квітконосному кінці томату. Вона може бути викликана низькими температурами під час цвітіння, високим вмістом азоту або неправильним обрізанням. Крупноплідні сорти томатів (наприклад, 'Brandywine') більш схильні до catfacing, ніж інші.
Які причини?
Надлишковий вміст азоту (надмірне добриво) або нерівномірний полив (зазвичай викликаний надмірними опадами або навіть рясною росою) є основними причинами розтріскування та розщеплення.
Які причини розтріскування плодів?
Крім надлишку азоту чи неправильного поливу, причиною розтріскування плодів є особливостті сорту, тому варто вибирати різновиди, які стійкі до розтріскування плодів. Наприклад, деякі культури, такі як перець халапеньо, насправді схильні до утворення поверхневих тріщин на зовнішній стороні плодів, що не впливає на якість.
Які причини деформації плодів?
Деформація плодів є ознакою поганого запилення і зазвичай іноді виникають будь-яких посадках, навіть здорових. Котяча деформація томатів - це аномальний розвиток рослинної тканини, що впливає на зав'язь або жіночий статевий орган, що призводить до того, що квітка, а потім і плід стають неправильно сформованими.
Причиною проблем із запиленням може бути:
Холодна погода з нічними температурами +12°C або нижче під час цвітіння, або нижче +16°C приблизно за три тижні до цвітіння викликає неповне запилення, яке створює деформацію.
Періоди дуже швидкого зростання плодів з високими температурами та рівнями вологості.
Початковий ріст плодів припадає на сухий період, за яким слідує дощ або зрошення в період дозрівання.
Великі перепади денних та нічних температур. Деформація плодів може бути викликана аномально прохолодною або спекотною погодою або будь-яким порушенням частин квітки під час цвітіння.
Високий рівень азоту.
Ушкодження гербіцидом.
Погане харчування.
Надмірне обрізання.
Фізичне пошкодження квітки.
Як контролювати?
Посадка "стійких до розтріскування" сортів та підтримання рівномірно вологого грунту допоможе знизити частоту розтріскування плодів.
Що робити?
Зверніть увагу, якщо розтріскування відбувається відразу після внесення добрив або компосту, і відповідним чином скоригуйте свій план родючості. Надто дощові або вологі погодні умови можуть викликати розтріскування; якщо очікується велика кількість опадів, розгляньте можливість збирання врожаю до повної зрілості, щоб уникнути розтріскування